Мнєєх... непогана гра на один разочок. Тако чисто побігати пару годинок. Не сказав би, що мене затягнуло, чи щось таке.

Вийшов з храму получив піздюлі від коняки, ніби повернувся до себе в село. Рекомендую, бо ностальгія.

Вторинна гра, в якій дуже мало оригінальності. По суті це дарк соулз в іншій обгортці. Багаття, естус, душі, втрата їх після смерті, інформація про світ суто через опис предметів. Тут все це є, тільки називається інакше. Головному героєві потрібно вбити певних босів для того, щоб забрати в них руни, а потім вирішити долю світу. Десь я це вже чула. Як то кажуть, ніколи такого не було, і ось знову. Величезний відкритий світ. Я люблю таке, але навіть мене він втомив. Спочатку цікаво досліджувати, тим більше що гра в принципі винагороджує тебе за це: в будь-якому кутку можна знайти щось цінне. Але з часом це набридає. Ти просто бродиш від однієї купки мобів до іншої, б'єш одних і тих самих босів. Якби в грі було 200 унікальних босів, я б сказала: вау, розробники молодці, це цікаво, це круто, є якийсь сенс проходити далі і спробувати пофайтитися з ними самому. А так зробили декілька видів босів, пододавали якісь незначні фішки, і все. Б'єш одного і того самого дракона, сфінкса, вершника на коні і т.д. В цілому боси відчуваються більш швидкими і агресивними в порівнянні з ДС, але ти завжди можеш піти позадрочувати той самий величезний відкритий світ, прийти перекачаним і виписати йому по повній програмі. В чому сенс? Якщо основний сюжет, якщо це можна так назвати, не мотивує рухатися далі, то може сторонні квести будуть? Ноуп. В грі нема журналу чи квест логу взагалі, а час та місце, умови появи ніпів можуть бути настільки специфічними, що без гайдів фіг пройдеш ти ці квести. Також в грі присутнє штучне ускладнення геймплею. Наприклад, тебе закривають в невеликій кімнаті з 2 великими босами, по боках біля стін стоять палиці. Мало того, що простору мало і тобі не зручно бити цих босів, так ти ще кожен раз при перекаті будеш застрягати в тих палицях. Найс? Я не відношусь до людей, які скажуть вам, що ви casual, якщо проходите соулз-ігри магами, але по-моєму, це якась нездорова фігня, коли ти умовним фіз класом мутузишся з босом 40 хв, а потім приходиш до нього магом і вбиваєш його за 5 хв. Якось дизбалансно. Кінь. Як я можу не згадати про коня? Так, він корисний в пересуванні по світу, але битви на коні - це якесь дно. Ти просто як дурний або кружляєш навколо противника, або сам постійно взад-вперед їздиш. Якось це не дуже приємно відчувається і цінності такого геймплею я не бачу. Я не розумію, чому ця гра взяла гру року. В ній немає нічого особливого. Єдине, що мені реально в ній сподобалось - це музика. Але якийсь дорогий музичний альбом получається. Тим більше що ціну недавно підняли в два рази.

я їбав Міядзаку а він мене

Ця гра не більш ніж спроба нажитись на досягненнях попередніх ігор, в дорогій обгортці. Абсолютно нічго нового не принсить як повноцінна частина серії окрім пустого відкритого світу з системую коротеньких підземель. І що найшголовніше так це те що розробники вбили у цій грі те що було в серії найголовніше. Баланс і чесність щодо гравця. У попередніх серіях ( особливо у першій частниі Dark Souls ) складність ігри визначалась вашим досвідом та вміннями. У Elden Ring ви можете про це все забути та навіть не звертати уваги. Розробники прекрасно знали що вся фанбаза гри вже добре пристосованна до бойових механік серії, тому пішла на дуже дешевий хід, додати противникам аімбот і знецінити ваш єдиний спосіб уникнути ударів. Боссам абослютно начхати на свої мувсети, фізику і ваші перекати. Вас діставатимуть за 5 метрів по wi-fi якщо ухилились від атакі не по таймінгу. Це стосується абослютно всього як звичайних атак у ближньому бою так і проджектайлів. Ви можете просто виключити монітор, включити секундомір і орієнтуватись по ньому на атаки боссів. Без жартів, просто виключіть монітор на боссфайті, ви не побачите жодної різниці. Тому що тут нема асболютною різниці в тому що ви робите і як. Головне щобо ви це робили в чітко визначений час. Добре, скажете ви, в чому тут проблема якщо в секіро було те ж саме. Нагадаю що в секіро більшість боссів були гуманоїдними, вони завжди "влазились" в рамки екрану і мали чіткі хітбокси. В додаток до цього вся бойова система була побудована на фехтуванні. У елден рінг, будьте готові що ви просто не будете дотягуватись до боссів при тому що ви вперлись їм в ногу. І не зможете уклонитись від їх атак просто тому що не бачите що робить босс. Це найгірша і найкривіша бойова система з усіх ігор From Software у які я грав. Тому Elden Ring не те що не заслуговуэ звання ігри року. Вона навіть не заслугвоє своєї покупки у такому стані. Такб контенту тут багато, він різноманітний. Але нажаль він зав'язаний довкола кривої бойової системи яка являється основою цієї гри. І ще один нюанс. Коли в попередніх іграх ви натряпляли на противника який надто сильний для вас тому що у вас надто низький рівень. Ви розуміли що ви вибрали не той шлях і вам треба вернутись сюди пізніше. У елденр рінг, це звичайний грінд. Який є єдиною причиною досліджувати цю відкриту карту, і єдиний спосіб для того щоб мати хоч якісь шанси пройти далі по сюжетній лінії.

Підняти ціну у два рази на гру двохрічної давності у одному з найбідніших регіонів це звісно потужний крок який пророкує величну перемогу торрент-трекерів

Гра чудова ... Після цієї Гри перестав боятися масажу простати ..... Після проходження ДЛС простатой можу гнути арматуру 20 мм ))

Люблю уявляти, як рак і дракон, по колу, єбуть пападзкі в тузло, посеред болота))

Add ukrainian language , and i buy this again

В'єбав з затримкою по клавіатурі щоб не встигла увернутись

Обійняв жінку - зловив прокляття - 10 з 10 Пригоди середньовічного мілфхантера заплямованого: Вбив внука та дітей Маріки, звабив доньок, готових ради нього спалити себе. Вбив колишнього та босса щоб засунути свою руну в велику руну. Звабив коханку яка сиділа в бібліотеці (як майже всі знають для чого саме це місце найкраще) Вердикт: гра про вияснення стосунків між старою яка захотіла нових відчуттів та її сім'ї яка була проти цього і казала шо бабка на старості років зовсім з глузду з'їхала.

...а не дограв я Elden Ring до кінця тільки через те шо той Baldurs Gate 3 увірвався в будівлю і сказав: - Руки!!! Руки на стіл!!! Взяв мишку!!! БІГОМММ!!!ГРАЄШ МЕНЕ!!!БІГОМММ СКАЗАВ!!!! Ну як не дограв... якщо дивитись по сюжету, то я її пройшов, всі стадії, фінальні боси і все оце... а не пройшов до кінця бо залишилась ще та Маленія бляха, блейд оф Мікелла мать її тудиго... Та то вже сцена після титрів так сказати. В якийсь проміжок часу між іграми я таки дотовчу її. А на рахунок самої гри то шо можу розповісти. Буду знов рисочками цими виділяти як модні дядьки роблять : - Графоній шикарний (Дивишсі на ці красоти і аж метелики по хребту... чи як там, в животі... чи це не сюди... ай карочі) - Локації та в цілому атмосфера гри просто 9 з 10 для мене. - Сюжет (*прижмурюю одне око і кутик губи) скажімо так - можна їсти. Для естетів та філософів. Зрозумів я його трохи під кінець гри... але нерозуміння протягом проходження багатьох тонкостей сюжету не заважало мені отримувати насолоду від цього світу. - Бойова система. Курча мать! Шикарно... Мрію шоб в Скайрімі була така. Без модів! а відразу! а чо нє? - Редактор персонажів. Ну так... він тут є. Редактор та й редактор. Робиш годину писок своєму герою щоб потім всю гру бігати в шоломі : ) - ЦІНА!!! Оу май гадбл! Я вичікував момент щоб придбати собі ліцензію, чекав тих знижок довго... і здається таки вижав з цього моменту максимум. Не пам'ятаю точно, але наче за 500 чи 599 українських грошей я придбав цю гру, і за це прямо не жалкую. А ще більше не жалкую бо через декілька тижнів ціни підняли і Елден рінг став коштувати... скільки там зараз? 1800! Я холодний! 1800 українських грошей, Карл!!! Та ви сі з дуба рухнули... За такі бабки я б точно не взяв цю грульку... - Шо там ше... PVP! О так... ці грьобані покидьки з інших світів, які заважають грати коли я з дружаньою захотів зачистити якийсь замок. От за цю систему тупо мінус! В теорії класно... Але! Відокремити PVP-товчівлю від цього недокооперативного проходження і було б норм, а так... Одні нерви коли якесь мудило наблатикане залітає в мій світ і гвалтує мене і мого друга. Ше й голе бляха! Зняло штани і пригає... без броні. Хотів похизуватися своїм дрібним Нельсоном пено... - Так... ідем далі. Шо ше є? Про бойову систему написав, про стволи ше не написав. Гарні! Модні! Стильні! Молодіжні! Для дідів теж є... на любий смак та збочення в голові. Підсумуємо. Колись давно я намагався пограти в Дарк Соулси усілякі. Мене вистачало на пів годинки. Далі ішли матюки і летіла слина. А я то не хтів їх грати... то друзі такі: - Та пограй, пограй! Класно буде! - Ну ок, сказав я. Пограв і забив на цей жанр... бо не отримував задоволення від ігор які тріпають мені нерви. ЕЛДЕН РІНГ ЖЕ! Це шось з чимось. Так як я не поціновувач садо-мазо зщнущань... пройти гру на Максимальній + + + складності, в одних трусах... і на гітарці від Guitar Hero... то ця гра стала для мене таким збалансованим балансом шо я сі тащууу! Суміш ВІДКРИТОГО світу, прокачки, свободи, карти яку цікаво досліджувати... та і навіть в міру складні випробовування - це все в купі дуже сильно мені сподобалось. Моя оцінка грі - 9 з 10 Ті хто вже грав, нічого нового не розказав вам. Ті хто ще не грав але хочуть в майбутньому... Нуууу ріблята. Дивіться самі. Гра однозначно кайфова... але зважайте на 2 фактора. - Нинішня кінська ціна - 1800 грошей. Та і по знижкам якшо буде... сумніваюсь шо знов буде 599. - Все таки це жанр соулс ігор. Тому гляньте огляди чи ви готові до того щоб срака іноді трошки горіла... Кінець. Іду Кіберпадло 2077 грати... Всім здоровля!

Вирішив я спробувати ці ваші Дарк Соулси, тепер це один з моїх найулюбленіших жанрів. Бабадзакі геній, Кільце Євгена дуже сильно затягує та допомагає відволіктись та сконцентруватись(шоб ти здохло х*уйло), якщо хто любить робити весь опціональний контент в іграх то для першого проходження вам знадобиться приблизно 100 годин, так що якщо любите просиджувати вечора за іграми то Євгенове кілечко для вас. Після ознайомлення з Елдійським кільцем і пройшовши ДС 3 можу сказати що перша більш дружелюбна для нових гравців та дає ознайомитись з механками серії та має більше потенціалу для повторних проходжень, адже в грі присутні 6 кінцівок. В одній з них палять Москву а в іншій Володимир Зеленський стає гетьманом Елдії та перейменовує столицю у Київ(не фейк) Засмутила відсутність нової міжгалактичної мови всесвіту а на росіянській грати ще той крінж так що сподіваюсь бабадзакі з часом додасть українську або хоча б видалить москальську. Перш ніж купувати краще задонадтье на ЗСУ а потім думайте чи купляти. Єлда отримує 9 кавунів з 10 слава Україні чи шо

Ціна з 800 різко стала 1800. Круто ага да). Дороще чим у кацапів тому піратить буду. Якщо хтось подарить буду вдячний Я пройшов її. Хочу сказати що гра просто неймовірна. Але не за 1800. купив на скідках за 1250. Але навіть так це боляче

Cлава Україні, смерть ворогам, в часності руській сволоті! Гра топ, коли вбиваю боса, уявляю чергового руського раба. Сподіваюсь скоро русня зможе грати тільки в тетріс, а Украіна переможе і все в нас буде, поки московія повільно повертається у болото) Гра 10/10. Мій перший дарк солус

Як приготувати гороховий суп зі свининою! М’ясо свинини нарізаємо невеликими кубиками. Горох ретельно промиваємо. Якщо він не подрібнений, краще на годину-дві залити його водою, щоб він швидше варився. Якщо він подрібнений, можна відразу починати варити. Класти в каструльку з водою можна разом із м’ясом. Після того, як бульйон закипів, зменшуємо вогонь і залишаємо варитись на півгодини. Підсолити за смаком. Увага! Не забуваємо знімати пінку і періодично помішувати, щоб горох не пригорів на дно. Помішувати рекомендується кожні 5-7 хвилин. Тим часом чистимо картоплю, нарізаємо кубиками; чистимо цибулю, нарізаємо дрібними кубиками; очищаємо моркву, ріжемо соломкою (або трьом). Обсмажуємо цибулю та моркву на невеликому вогні протягом п’яти хвилин. Тепер можна додати картоплю в суп, а через 15 хвилин – засмажку. Варимо ще хвилин 10, додаємо улюблені приправи та зелень. Через 2-3 хвилини вимикаємо вогонь і даємо настоятися під кришкою ще півгодини. Після цього можна подавати. Горох 265-290 г Свиняче м’ясо 460-510 г Картопля 4 шт. Головки цибулі 2 шт. Морква 90-110 г Рослинна олія 26-30 мл Сіль 20-25 г Чорний мелений перець 20-25 г

Немає української мови, хоча б у тексті.

2017 рік. Японія. Токіо. Вечір четверга. В офіс FromSoftware вривається бухий в стельку маестро Міядзакі, за ним нетверезою походкою чимчикує гикаючий Джордж Мартін. Від них настільки сильно несе перегаром, що офісні коти віддають богу усі дев'ять життів, а вся живність в акваріумі спливає пузом догори. Маестро залазить на стіл, при цьому розчавивши пальці єдиному кодеру студії, пан Мартін сповзає під стіл. Міядзакі: Коротше, нам треба зробити новий Дарк Соулс, але щоб його не називали Дарк Соулсом, тому будемо робити гру з відкритим світом. Відкритий світ — це модно. Добавляти туди нічого не потрібно, добавите ctrl+c, ctrl+v руїн, печер, шахт, пару однакових фортець і вистачить. Аби зробити навіть пересування максимально нудним, дамо гравцю напівдохлу шкапу, що буде помирати від найменшого чиху та буде рухатися настільки повільно, що її наздоженуть навіть піші вороги. Люди невпевнено переглядаються. Нарешті, хтось невпевнено подає голос: Працівник: Але маестро, це все рівно буде Дарк Соулс, але у відкритому світі! З-під столу доноситься голос автору "Пісні Льоду та Полум'я": Дж. Мартін: Так перейменуйте душі у руни і все! Їй-богу, як діти, всьому вчити доводиться! Обличчя маестро осяюється торжеством, він клацає пальцями: Міядзакі: Точно! І напишіть, що до створення світу приклав руку сам Джордж Мартін! На це лохи точно купляться! Маестро ігнорує збентеження на лицях працівників і продовжує мовити, незважаючи на несамовиті крики бідного кодера, чиї переламані пальці досі знаходяться під каблуком начальника. Міядзакі: Бюджет ми вже розпилили, тому ворогів візьмемо з Дарк Соулс 3. Модельки скелетів, порожніх піхотинців і крабів у нас є, розставимо їх по усій карті, перефарбуємо у різні кольори, типу різноманітність зробили. Анімації нові робити теж не треба, візьмете з вихідників оригінального Demon's Souls, вони у відкритому доступі лежать. Працівник, підіймаючи руку: Що щодо балансу? В очах маестро спалахує вогник безумства, на губах виступає піна. Міядзакі: Вороги повинні нападати по сорок рил одразу, у них не має бути витривалості чи пойзу, вони повинні робити комбо з шести ударів без кулдауну та обов'язково з наводкою на гравця. Нехай лицарі у повних латах та з двуручниками у кожній руці атакують швидше, аніж гравець з катаною, і при цьому крутяться, як бісовий млин і збивають щит за пару ударів. Працівник: Але маестро, ми так робили в Дарк Соулс 3! Міядзакі: Це я ще не почав. Зробіть ворогів безсмертними, поки вони роблять комбо, і нехай вмирають лише після його закінчення. І щоб по ним не можна було влучити без таргету. Також добавимо ворогів, то телепортуються гравцю за спину, і дозволимо ворогам бити по лежачому гравцю, але не дамо гравцю бити по лежачим ворогам. У приміщенні панує тиша, яку перериває лише крик стрибнулого у вікно арт-директора. Міядзакі: Тепер боси. Зробіть три нових опціональних боса, інших візьміть з ДС3 та пхайте їх у кожний данж, іноді парами, але щоб не було дуже палєвно, хай у деяких будуть дрини, а у інших палиці. І прикола ради, нехай вони атакують скрізь стіну туману і провалюються під текстури. Одного зробіть взагалі невидимим, хаха! Працівник: Але в таке лайно ніхто грати не буде! Міядзакі: Хом'ячки зжеруть та добавки попросять. Але на всякий випадок зробіть сюжетних босів максимально нудними. Нехай б'ють як камаз, але падають з пари ударів, а у другу фазу входять на 10% здоров'я. Тоді ми зможемо сказати, що гра підійде як ветеранам, так і новачкам, і ще більше смердючих гайдзинів куплять цей шлак. З глибини кімнати підіймається рука та лунає скромний голос Юкі Кітамури: Кітамура: Нам же дадуть грошей на саундтрек? На оркестр, на приміщення? Міядзакі: Ага, розбіглася. З безкоштовної бібліотеки звуків візьмеш! Маестро злізає зі столу, його погляд падає на розбиті за скручені пальці кодера, що здійснив сепуку. Міядзакі: І добавте в гру побільше пальців! Щоб у кожному діалозі та описі говорили про пальці. І сліпих дівок, хриплячих ковалів, плагіату з Берсерку, ну ви самі все знаєте, ви вже це робили у попередніх іграх. Маестро бере за ноги хроплячого Мартіна та тягне його до виходу. Біля входу зупиняється, дістає з брудного акваріуму дохлу креветку і зжирає. Міядзакі: Точно. Запихніть в гру креветок з алебардами і нехай вони сидять у СНІДовому болоті.

[b]Так і не зрозумів, як у неї грати ( ˘︹˘ )

Немає української мови

Гра для людей із 8-а класами освіти.

💢 注意 💢 📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще попереду брехун, тож допоможе виманювання!

Людині не під силу вбити бога...

👉 Зізнатися чесно, я зовсім не чекав Elden Ring. Незважаючи на те, що я люблю ігри Міядзакі, проходив усю трилогію DS неодноразово (у ремастері першої навіть вибив платину), грав у Sekiro та неймовірно чекаю на Bloodborne на ПК, нове творіння японського геймдизайнера, який завдав індустрії струсу, не викликало в мене особливого ентузіазму. Не знаю, в чому була річ, чи то в піарі через ім'я Джорджа Мартіна, чи то у відкритому світі за часів засилля цих відкритих світів, чи то в розумінні того, що на мене чекає чергове самокопіювання, але оформлення попереднього замовлення ER для мене вийшло чи не випадковим, і так уже сталось, що через поточні події, про які вам усім прекрасно відомо, Перстень майже на місяць став для мене своєрідним заспокійливим. 👉 І не тільки для мене, і не тільки заспокійливим. 12 мільйонів проданих копій менше ніж за місяць - явна ознака успіху для такої "нішевої гри" (це приблизно дорівнює продажам усієї трилогії душ), і геймдизайнери Юбісофт можуть скільки завгодно скаржитися у Твіттері на UX/UI гри (адже екран, засраний мільйоном маркерів і тексту, це, мабуть, набагато краще), але факт у тому, що особисто мені ER повернув відчуття дослідження, про яке я вже встиг забути з усіма цими юбісофтівськими та навколоюбісофтівськими дрочильням, які вважають гравця за ідіота і ведуть його за ручку. ER же це справжня ода дослідженню, де кожен гравець створює свою пригоду (хоч як би клішовано це звучало), у гри безумовно є недоліки і на 97 балів зі 100 вона точно не заслуговує, але це точно та гра, на яку дивитимуться як на приклад найближчі кілька років.

🌌 Сподобався огляд? Підписуйтесь на мене на Ютубі та додавайтесь в друзі в Стімі, щоб познайомиться з ще більшою кількістю оглядів українською! І не забувайте, що завжди допоможе палець, але дірка! 🌌

👉 Що можна сказати про технічну частину такого, що ви ще не знаєте? Усе доволі погано, це не той рівень, на який оцінюють гру ігрожури та гравці, проблеми з оптимізацією ще не пофіксили, а деякі з багів, яких тут чимало, вельми потішають. Ясна річ, що з урахуванням розмірів гри це було неминуче зло, але ось ця традиція на релізі викочувати сирі продукти мене порядком дратує.

📖 Я Меліна. У мене до тебе пропозиція.

👉 Після вельми послідовної Sekiro ми знову повертаємося до лору в описі предметів і сюжету, схованого за вивченням світу й спілкуванням з істотами, що його населяють. Міжзем'я, в якому відбуваються події, - це ціле королівство, у центрі якого височіє величне древо Ерд, що є основою для цього світу. Але, як і в Dark Souls, світ поступово занепадає (нехай і не в таких масштабах), перстень Елдена, що втілює в собі основні закони цього світу, був зруйнований, а тому безіменному герою доведеться знову його зібрати й стати новим повелителем Елдена. Або, можливо, існують альтернативи... 👉 Як і в DS, історія не подається безпосередньо, а тому кожен може інтерпретувати її по-своєму, що, втім, не заважає їй буяти біблійними відсиланнями, мотивами скандинавської міфології та бозна-чим іще, що відкриває широкий простір для обговорень і СПГС. 👉 Персонажів стало помітно більше, але через відкритий світ і складність у відстеженні їхнього переміщення не найочевидніші квести стало ще складніше виконувати. Із цим же пов'язані й фінали, яких тут аж шість, але більшість не варті докладених зусиль, по-справжньому відрізняються лише три, в інших змінюється лише пара фраз і частина оформлення, що якось халтурно. Утім, не так халтурно, як якісь артбуки із зачитуванням тексту замість крутого вступного CGI, як це було в інших іграх Міядзакі.

💻 Дурна згасла душа... Для чого тобі визначена Смерть?

👉 Геймплейно це Dark Souls 4, до якого додали стрибок (що сильно вплинуло на архітектуру будівель), крафт (який непогано вписався, до речі), величезний відкритий світ з безліччю як унікальних, так і копіпастних точок інтересу, коня, а також довели до розуму й зробили більш user-friendly купу звичних механік. При цьому гра вийшла дуже нерівною: з одного боку величезний світ, з іншого - купа порожніх просторів, чудові як за дизайном, так і за архітектурою класичні локації або цілі підземні міста - море однотипних шахт і катакомб, чудові боси з крутою постановкою боїв (Радан, Рікард, Маленія, вся фінальна трійця) - тонни копіпастних проміжних босів і просто звичайних мобів зі смужкою ХП на весь екран (169 босів у грі, КАРЛ! ), перероблена бойова система з подвійною зброєю, вепонартами й окремою механікою попелу війни, що піднімає потенціал просто на небачені раніше висоти, - зламаний баланс усього і вся за принципом "якщо все імба, то ніщо не імба". 👉 І так можна продовжувати досить довго. Уряди-годи зробили круту драконячу магію - драконів у грі як лaйна в сільському сортирі, приємно заощадили час гравця за допомогою особливих точок відродження перед босами - багаття місця благодаті в деяких локаціях на кожному кроці, реалізували до біса стильну магію - вона ще більша імба ніж зброя (ну, тут Міядзакі хоча б вірний собі), запровадили систему заклику дружніх духів - з'явилася можливість стояти AFK, поки "призовники" в соло розвалюють боса... 👉 До чого це я: Elden Ring - приголомшлива, нехай і трохи нішева гра, що увібрала як найкраще, так і найгірше з попередніх творінь Міядзакі, а тому здатна викликати як справжній захват, так і цілковите здивування з того, чому в це взагалі грають. Але хіба по-справжньому великі ігри так не роблять?

🎬 🎧 Я урочисто клянуся. Кожній живій істоті, кожній живій душі. Настає нова ера - ера зірок.

👉 From Software ніколи не гналися за передовою графікою і завжди брали дизайном, який у них виходив просто чудовим. ER - не виняток, ця гра немов створена для того, щоб робити скріншоти, навіть вбудований фотомод не потрібен. Відкритий світ уможливив створення воістину захопливих краєвидів, а розмаїття відкритих і закритих локацій, серед яких можна зустріти заражені пустки, магічні вежі та цілу академію, класичні замки, снігові рівнини, ліси з різними порами року, забуті підземні міста та багато чого іншого, робить цей світ справді незабутнім. Навіть серед моря копіпасти босів проглядають образи, що ще не один рік асоціюватимуться з грою (ну, а деякі з них це ПРОСТО КОСМОС). 👉 Ось із саундтреком не все гладко. З одного боку, маємо чудову тему в меню і непогані композиції на босах, але чогось такого, що запам'ятовується, на рівні теми Гвіна або Маджули, я не зустрів. [b]Elden Ring - це: 👌 What are you doing in my swamp?! 👌 Coffinsales: дешёвые гробовые билеты 👌 Горшок жив 👌 Олександр, Олег, Макар, Юра та інші корінні жителі Міжзем'я 👌 ♂Ass we can♂ - тепер і як попіл війни 👌 ПАРИРУВАННЯ! 👌 Ганк паті за вигідними цінами 👌 Державна програма із заготівлі дров 👌 МОЖЛИВІСТЬ ГРАБУВАТИ КОРОВАНИ! 🔷 Opus Magnum Міядзакі і всієї його команди і один з найкращих прикладів того, ЯК потрібно робити відкритий світ в іграх, багатство цілого десятиліття ігор, що породили окремий піджанр і орієнтир для багатьох розробників на найближчі роки.🔷

🔰 Діагноз - Dark Souls від світу соулс-лайків 🔰

https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

Обожнюю цю гру. Лише граючи в неї, я можу в повній мірі згадати свою відпустку в Кенії в суспільстві чотирьох прекрасних африканських мужчин. Так вот... в цій грі емоцій вам хватить на все життя. Фінальні боси цієї гри будуть гатити вашого туза з повною насолодою і емоціями. Ви не раз згадаєте всю сім'ю нашого великого бога Хідитаки Міядзакі. Лише тут ваш труп буде обісцяний пацюками в якійсь канаві і затоптаний величними ступнями вогняного піда*аса. А тепер до мінусів. - Купуючи цю гру, майте на увазі, що вона коштує не 1800 гривень (Прийоми у психолога повинні включатись в ціну, я вважаю). - В одній з кінцівок вам прийдеться опускатись в якусь канаву, стрибаючи по гробах. Так вот... через абсолютно дибільну механіку стрибків, ви скоріше по своїх гробах туди спуститесь, ніж запланованим розробниками шляхом. - Неймовірно красивий відкритий світ, який цій грі абсолютно не потрібен. Ви це поймете на моменті, коли зустрінете горгуль. Спочатку одну, потім ще одну, потім ще одну, а потім зразу дві. І поки ваше тіло буде лупити один син кам'яної давалки, другий буде забльовувати вас якоюсь риганиною, якою він засре всю арену. -За 64 години я 6 раз зустрів кам'яних мавп, 5 раз аристократів божественної дрисні, 4 рази Астеля, єбати його в сраку біча зірок і 30 видів драконів з одинаковим патерном атак, одинаковим мувсетом і одинаковими модельками. І на десятій годині гри ви вже будете просто їх оббігати. -Мені впродовж 60 годин втирали, щоб я поклонявся якимось пальцям. А я християнин! До плюсів я би відніс: 1. Один з найкрасивіших світів, які я бачив (дивно якби це було не так. Японці таке вміють). 2. Нереально велика кількість зброї, обладунків і магії. 3. Все, що стосується сюжетних босів - моя повага (крім товстодупого і його брата дибілойда). Коротко кажучи, рекомендую всім. Бажаю всім відчути увесь спектр емоцій від цієї гри. Усім "im Malenia, the blade of Mikela"! 14 сліпих жінок з 10.

Награв 400 годин за одне проходження, з яких: 100 годин - мутузив маленьких мікрочеліків, щоб вкачати собі стату і піти "ваншотнути" боса. 50 годин - товк босів, як дядько просто, відлітали як кораблі в Чорному морі. 250 годин - проклинав і одночасно боготворив розробників за прекрасні і настільки йебануто тяжко доступні локації. Знайти де продовжується квест, чи ще якусь шляпу було набагато часозатратніше і нервовіше, ніж гамселити Маленію з Могом.

всі зустріті мною дівчата зникали по завершенню квестової лінії, геній бабадзакі такі може в гіперреалізм