Минулий проєкт студії, мою улюблену кооп-гру It Takes Two, могли перевершити лише її творці. Після Split Fiction я «боюся» за компанію.
🎮 Геймплей – 10/10
Шалене різноманіття, море контенту, жанрів та механік, що розривають стандарти кооп-наративу. Темп – це ЇБ*ТЬ. Ви не захочете зупинятися. Все зроблене з повагою до гравців всіх рівнів – навіть частенькі смерті, які не дратують через постійні контрольні точки (ще є опції «доступності» для недосвічених гравців).
📖 Сюжет – 8/10
Мила історія «несумних» дівчат. Шаблон – типовий для фільмів, але не для кооп-ігор. Розвиток героїнь – бімбовий, співчуваєш кожній. Діалоги гравці найбільше сварять, бо «не як у Тарантіно»; Мені зайшли ці типові «Marvel-жарти». Головне, що драма працює.
🛋️ Атмосфера – 9/10
Похмурий Sci-fi та веселе фентезі прикольно поєднали разом – дві різні письменниці намагаються врятувати свої й не тільки ідеї. Жанри змінюються навіть в міні-рівнях (не пропускайте їх). Кожен світ – частина особистості дівчат, тому сприймаєш все «рідним».
👀 Вигляд – 9/10
Блискуча картинка та оптимізація. Відсутність лімітів на жанри дозволила створювати КРАСИВЕННІ краєвиди/ситуації з купою ефектів. Будуть моменти, які ВСІМ захочеться заскрінити.
🔊 Звук – 7/10
Якісне озвучення та звичайний музон. Лише на фіналі помічаєш саундтрек, що «залітає» на новий рівень. Шкода, що немає окремих налаштувань під звуки та музику – треки майже не чути через ефекти. Музика на титрах – клас.
Висновок
Найкращий кооп-блокбастер на двох за одним екраном. Студія перевершила себе. Як зробити крутіше? Хіба що змінити формулу.
Рівень «збудження» від поєднання історії та геймплею зростає з кожним рівнем. Останні три глави – це РОЗЙОБ по всім фронтам. Фінальний бос – це, с**а, СИЛЬНО!
⭐⭐⭐⭐⭐
https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3445546864
Split Fiction – це справжній вибух креативу й розваг! Hazelight знову зробили круту кооперативну гру, яка радує не лише геймплеєм, а й стилем, історією та шаленою різноманітністю.
Графіка і артдизайн
Гра – просто свято для очей! Барвисті фентезійні ліси, футуристичні мегаполіси, загадкові підземелля – кожна локація унікальна й виглядає шикарно. Візуальний стиль вдало поєднує фентезі та sci-fi, створюючи світ, у який хочеться занурюватися знову і знову.
Ця гра – подорож крізь два кардинально різні світи, і це відчувається на кожному кроці. Один момент ти стрибаєш по магічних грибах у зачарованому лісі, а вже за хвилину мчиш по неонових трасах майбутнього. Контраст, який працює!
Геймплей
Ось де гра справді сяє! Це не просто платформер чи пригодницька гра – це справжній мікс жанрів, де кожна глава приносить щось нове. Тут є класичний платформінг, розв’язування головоломок, стелс-секції, навіть шутерні елементи та бої на мечах. Взаємодія з напарником – ключова механіка: гравці постійно виконують різні ролі, допомагаючи один одному проходити випробування.
Окрема тема – це боси. Вони зроблені з любов’ю і кожен – унікальний. Тут немає безглуздого "лупи по червоній точці". Кожен бій – це унікальний челендж, який має свою механіку і відчувається як частина історії, а не просто "вбий і йди далі".
Сюжет
Дві письменниці, застряглі у своїх вигаданих світах, вимушені працювати разом, щоб вибратися. Історія хоч і не претендує на драму року, але подана легко, з гумором і приємними персонажами. Чудовий баланс між жартами й моментами, що справді чіпляють.
Саунддизайн і музика
Музика добре передає атмосферу кожного світу. Від епічних фентезійних мотивів до електронного драйву – аудіо в грі працює на всі 100%.
Технічний стан і проблеми
Гра працює стабільно, але в катсценах у мене чомусь регулярно відеоряд відставав від звуку. Можливо це сталось через встановлення української локалізації.
Split Fiction – це суцільний розйоб від початку до кінця. Якщо ви любите ігри типу It Takes Two або A Way Out, то ця гра точно стане для вас ще одним улюбленцем!
Мій друг чекав світ, наповнений великими драконами – тими, що ширяють у небі, здіймаючи бурі крильми, та палять ворогів вогнем. Він уже являє себе легендарним вершиником, якому заздрили б навіть Таргарієни.
Але реальність виявилася... дещо іншою.
Замість грізного вогнедишного монстра він отримав дракона, який... вміє лише котитися по землі. Так-так, не літати, не плюватися вогнем, а саме котитися, наче гігантська луська картопля.
– «Ну, хочеш вогнем дихає?» – запитав я, намагаючись знайти хоч якийсь плюс.
– «Ні.» – з сумом відповів друг, спостерігаючи, як його дракон вкотре незграбно перекотився з пагорба.
Кожен заклик до пригоди виглядав так: «Вперед, мій могутній… ее… колобок?»
Очікування: Грозний володар небес!
Реальність: Дракон-м'яч, який годиться хіба що для боулінгу.
Якщо ця гра і навчила нас чомусь, то тільки тому, що не всі дракони народжені для великих справ. Деякі просто… котяться по життю.
Split Fiction — гра, де динаміка змінюється швидше, ніж твоє бажання кидати цю гру.
Одна мить — ти стрибаєш по дахах, наступна - ти граєш свинею, яка стає сосискою. Тут немає часу розбиратися, бо гра вже підкинула тобі реактивний ранець і наказала рятувати світ.
Вердикт: 100 зі 100 змін жанру за хвилину.
Пройшов GOTY 2025 на 100%
Розробники проробили величезну роботу і змогли перевершити It Takes Two. Тепер на троні найкращого кооперативу, про який будуть розповідати в кожному відео з рекомендаціями таких ігор, буде впевнено сидіти Split Fiction.
Різноманітність та динаміка просто на зовсім іншому рівні. It Takes Two була шикарною, але вона все-таки була досить повільна, а деякі епізоди здавалися трохи затягнутими. У новій грі такого взагалі немає, 5-годинні сесії пролітали непомітно. Дуже крутою ідеєю для підвищення різноманітності було додати побічні історії, пропуск яких можна вважати злочином. Настрій у них завжди відрізняється від настрою в основному сюжеті, багато фан-сервісу та прикольного інтерактиву.
Взагалі розробники обрали дуже вдалу концепцію для своєї гри, і реалізували її на 100%. Купа різноманітних світів, новий рівень взаємодії. А що відбувається наприкінці гри це взагалі кайф. Не буду нічого спойлерити, але під час проходження я просто постійно казав "Вау".
З нетерпінням чекаю наступну гру від розробників і, якщо чесно, взагалі не розумію як їм перевершити самих себе.
Do I recommend the game?
Yes, yes, and yes again. It has already hit the mark. It’s the best co-op experience since It Takes Two!
Cool characters, interesting storyline, exciting adventures that never cease to amaze, COOL ALL!!!
The only thing missing is Ukrainian localization, but still, a solid 10/10!
Перевірте ваші відносини а також вестибулярний апарат.
Дуже гарний кооп з великою кількістю механік і прям дуже юзер френдлі, грати зможе навіть недосвідчений гравець.
Вперше пишу негативний відгук на гру.
На мою суб`єктивну думку, гра дуже дуже затягнута. Її найбільший мінус - сюжет. В it takes two є логічний сюжет, який по-тихеньку розвиває персонажів та який завершується тоді, коли головні герої знову знаходять зв`язок одне між одним. Він затягнутий через книгу, яка свідомо намагається докинути їм проблем. Це виглядає гармонійно та весело.
Натомість, тут сюжет затягнутий просто так... Він би міг завершитись за 5 годин і нічого не втратити. З одного боку так нам дали можливість побачити ще більше світів та механік, з іншого ж, більшість світів були дуже схожі між собою. Повернемось до сюжету, його головна проблема полягає в тому, що він не розвивається. На 14 годині грі, він залишається на тому ж місці, що і на першій. А більшість босів та міні босів не мають ніякого значення для головного злодія.
Отже, якщо ви хочете просто пострибати, побігати та порозв`язувати головоломки, то можете спробувати split fiction. А якщо ви хочете по справжньому насолодитись грою та пройти щось справді класне, то не знаю чи рекомендувати вам. 5\10 за хороший візуал та прикольні відсилки
Гра мега крута! Графіка, звук, СЮЖЕТ!!!! Щойно її пройшов з другом.
Єдиний її недолік - це якщо грати з дівчиною - дівчина буде з фінгалом під оком, або ви розійдетесь)))
Жарти жартами, але з нульовим рівнем буде важко в парі пройти гру)))
100 зі 100 стрибкових вправ. У грі 0,000001% головоломок, які всі рівня 2 класу. Жирнючі боси з однаковими механіками. Польоти інвертовані. І як вишенка на торті - ненормальна камера. Інші ігри студії в рази кращі. Сюжет бачив кращі часи. Не рекомендую...
Ух. Довго ж ми проходили цю гру - вона встигла нас і розважити та навіть трохи роздратувати. Байдужими вона точно не залишить. Пограти однозначно варто.
Ви скоріш за все, вже проходили It Takes Two від тієї ж студії - і вам буде цікаво порівняти. За геймплеєм обидві однаково цікаві: можна навіть не звертати особливої уваги на сюжет, просто грати з другом і кайфувати. Але якщо ставити їх на шальки терезів, то перевага буде в той бік, де вам більше подобається сеттінг.
Далі — моє суб’єктивне враження
Наприклад, я не вважаю цю гру "грою року" і точно не даю їй 10 з 10 - принаймні не для себе. Мені більше подобається сеттінг "маленьких людей у великому світі", як у It Takes Two. Там історія здається більш приземленою і емоційною.
У Split Fiction мені сподобалась тема фентезі, але не зайшла тема наукової фантастики. Це були виснажливі гойдалки з веселого у буденне і назад. І не тому, що я не люблю sci-fi - просто геймплей у світі фентезі був набагато цікавішим: то ти граєш одразу за трьох персонажів, то стаєш свинею, що пускає райдугу, то сосискою, то воюєш зі стоматологом. А sci-fi якось виглядав як набір кліше та відсилань до відомих фільмів і ігор - без чогось свого.
Коли ми грали в It Takes Two, ми з другом не могли дочекатися наступного вечора, щоб продовжити. Тут же - грали раз на тиждень - і цього було достатньо. Без азарту, але нормально.
Сюжет
Тут складно сказати. Можливо, я просто не хочу нікого образити. Комусь ближче тема сім’ї, комусь - стосунків дівчат. Але ми з дружиною часто ловили себе на тому, що під час cut-сцен з діалогами героїнь просто дивились у телефони. Не навмисно - просто не чіпляло.
Геймплей
Гра ніби намагається бути всім і одразу. І це трохи втомлює. Вона намагається догодити не двом гравцям, а одразу десятьом, даючи змогу грати в усі можливі міні-ігри - навіть у пінбол! То ти в шкурі героїні з Portal, то раптом стаєш героєм Prince of Persia. А ти, може, й не хочеш бути цим принцом - він тебе бісить.
Боси - виснажливі. У It Takes Two все відчувається як роуд-муві: босів швидко і весело проходиш - і вперед. А тут ти ніби потрапив у японський аркадний автомат, де потрібно довго і зосереджено проходити кожного. Наприкінці вже грати стало душно. Я реально боявся, що мій напарник може не дійти до фіналу.
Моя оцінка - 8 з 10. Це чудова кооперативна гра, яка намагається дати максимум міні-ігор, механік і босів. Вона як жонглер зі 100 м’ячами, дуже старається. І, як і попереднім іграм студії, їй бракує хорошої оркестрової музики, щоб серце калатало і десь навіть сльоза наверталась.
Абсолютно рекомендую. Зараз проходжу з батьком і це просто неймовірна гра. До цього грали з ним в "It Takes Two" декілька років тому і були дуже задоволені грою. Ця ані трохи не гірша, а навіть місцями КРАЩА за попередню гру.
Єдиний мінус - це не існуюча українська локалізація. Розробники, додавайте її! Ми дуже хочемо грати нашою мовою. Дякую!
Минулий проєкт студії, мою улюблену кооп-гру It Takes Two, могли перевершити лише її творці. Після Split Fiction я «боюся» за компанію.
🎮 Геймплей – 10/10
Шалене різноманіття, море контенту, жанрів та механік, що розривають стандарти кооп-наративу. Темп – це ЇБ*ТЬ. Ви не захочете зупинятися. Все зроблене з повагою до гравців всіх рівнів – навіть частенькі смерті, які не дратують через постійні контрольні точки (ще є опції «доступності» для недосвічених гравців).
📖 Сюжет – 8/10
Мила історія «несумних» дівчат. Шаблон – типовий для фільмів, але не для кооп-ігор. Розвиток героїнь – бімбовий, співчуваєш кожній. Діалоги гравці найбільше сварять, бо «не як у Тарантіно»; Мені зайшли ці типові «Marvel-жарти». Головне, що драма працює.
🛋️ Атмосфера – 9/10
Похмурий Sci-fi та веселе фентезі прикольно поєднали разом – дві різні письменниці намагаються врятувати свої й не тільки ідеї. Жанри змінюються навіть в міні-рівнях (не пропускайте їх). Кожен світ – частина особистості дівчат, тому сприймаєш все «рідним».
👀 Вигляд – 9/10
Блискуча картинка та оптимізація. Відсутність лімітів на жанри дозволила створювати КРАСИВЕННІ краєвиди/ситуації з купою ефектів. Будуть моменти, які ВСІМ захочеться заскрінити.
🔊 Звук – 7/10
Якісне озвучення та звичайний музон. Лише на фіналі помічаєш саундтрек, що «залітає» на новий рівень. Шкода, що немає окремих налаштувань під звуки та музику – треки майже не чути через ефекти. Музика на титрах – клас.
Висновок
Найкращий кооп-блокбастер на двох за одним екраном. Студія перевершила себе. Як зробити крутіше? Хіба що змінити формулу.
Рівень «збудження» від поєднання історії та геймплею зростає з кожним рівнем. Останні три глави – це РОЗЙОБ по всім фронтам. Фінальний бос – це, с**а, СИЛЬНО!
⭐⭐⭐⭐⭐
https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3445546864
Split Fiction – це справжній вибух креативу й розваг! Hazelight знову зробили круту кооперативну гру, яка радує не лише геймплеєм, а й стилем, історією та шаленою різноманітністю.
Графіка і артдизайн
Гра – просто свято для очей! Барвисті фентезійні ліси, футуристичні мегаполіси, загадкові підземелля – кожна локація унікальна й виглядає шикарно. Візуальний стиль вдало поєднує фентезі та sci-fi, створюючи світ, у який хочеться занурюватися знову і знову.
Ця гра – подорож крізь два кардинально різні світи, і це відчувається на кожному кроці. Один момент ти стрибаєш по магічних грибах у зачарованому лісі, а вже за хвилину мчиш по неонових трасах майбутнього. Контраст, який працює!
Геймплей
Ось де гра справді сяє! Це не просто платформер чи пригодницька гра – це справжній мікс жанрів, де кожна глава приносить щось нове. Тут є класичний платформінг, розв’язування головоломок, стелс-секції, навіть шутерні елементи та бої на мечах. Взаємодія з напарником – ключова механіка: гравці постійно виконують різні ролі, допомагаючи один одному проходити випробування.
Окрема тема – це боси. Вони зроблені з любов’ю і кожен – унікальний. Тут немає безглуздого "лупи по червоній точці". Кожен бій – це унікальний челендж, який має свою механіку і відчувається як частина історії, а не просто "вбий і йди далі".
Сюжет
Дві письменниці, застряглі у своїх вигаданих світах, вимушені працювати разом, щоб вибратися. Історія хоч і не претендує на драму року, але подана легко, з гумором і приємними персонажами. Чудовий баланс між жартами й моментами, що справді чіпляють.
Саунддизайн і музика
Музика добре передає атмосферу кожного світу. Від епічних фентезійних мотивів до електронного драйву – аудіо в грі працює на всі 100%.
Технічний стан і проблеми
Гра працює стабільно, але в катсценах у мене чомусь регулярно відеоряд відставав від звуку. Можливо це сталось через встановлення української локалізації.
Split Fiction – це суцільний розйоб від початку до кінця. Якщо ви любите ігри типу It Takes Two або A Way Out, то ця гра точно стане для вас ще одним улюбленцем!
Мій друг чекав світ, наповнений великими драконами – тими, що ширяють у небі, здіймаючи бурі крильми, та палять ворогів вогнем. Він уже являє себе легендарним вершиником, якому заздрили б навіть Таргарієни.
Але реальність виявилася... дещо іншою.
Замість грізного вогнедишного монстра він отримав дракона, який... вміє лише котитися по землі. Так-так, не літати, не плюватися вогнем, а саме котитися, наче гігантська луська картопля.
– «Ну, хочеш вогнем дихає?» – запитав я, намагаючись знайти хоч якийсь плюс.
– «Ні.» – з сумом відповів друг, спостерігаючи, як його дракон вкотре незграбно перекотився з пагорба.
Кожен заклик до пригоди виглядав так: «Вперед, мій могутній… ее… колобок?»
Очікування: Грозний володар небес!
Реальність: Дракон-м'яч, який годиться хіба що для боулінгу.
Якщо ця гра і навчила нас чомусь, то тільки тому, що не всі дракони народжені для великих справ. Деякі просто… котяться по життю.
Split Fiction — гра, де динаміка змінюється швидше, ніж твоє бажання кидати цю гру.
Одна мить — ти стрибаєш по дахах, наступна - ти граєш свинею, яка стає сосискою. Тут немає часу розбиратися, бо гра вже підкинула тобі реактивний ранець і наказала рятувати світ.
Вердикт: 100 зі 100 змін жанру за хвилину.
Пройшов GOTY 2025 на 100%
Розробники проробили величезну роботу і змогли перевершити It Takes Two. Тепер на троні найкращого кооперативу, про який будуть розповідати в кожному відео з рекомендаціями таких ігор, буде впевнено сидіти Split Fiction.
Різноманітність та динаміка просто на зовсім іншому рівні. It Takes Two була шикарною, але вона все-таки була досить повільна, а деякі епізоди здавалися трохи затягнутими. У новій грі такого взагалі немає, 5-годинні сесії пролітали непомітно. Дуже крутою ідеєю для підвищення різноманітності було додати побічні історії, пропуск яких можна вважати злочином. Настрій у них завжди відрізняється від настрою в основному сюжеті, багато фан-сервісу та прикольного інтерактиву.
Взагалі розробники обрали дуже вдалу концепцію для своєї гри, і реалізували її на 100%. Купа різноманітних світів, новий рівень взаємодії. А що відбувається наприкінці гри це взагалі кайф. Не буду нічого спойлерити, але під час проходження я просто постійно казав "Вау".
З нетерпінням чекаю наступну гру від розробників і, якщо чесно, взагалі не розумію як їм перевершити самих себе.
Do I recommend the game?
Yes, yes, and yes again. It has already hit the mark. It’s the best co-op experience since It Takes Two!
Cool characters, interesting storyline, exciting adventures that never cease to amaze, COOL ALL!!!
The only thing missing is Ukrainian localization, but still, a solid 10/10!
Перевірте ваші відносини а також вестибулярний апарат.
Дуже гарний кооп з великою кількістю механік і прям дуже юзер френдлі, грати зможе навіть недосвідчений гравець.
Вперше пишу негативний відгук на гру.
На мою суб`єктивну думку, гра дуже дуже затягнута. Її найбільший мінус - сюжет. В it takes two є логічний сюжет, який по-тихеньку розвиває персонажів та який завершується тоді, коли головні герої знову знаходять зв`язок одне між одним. Він затягнутий через книгу, яка свідомо намагається докинути їм проблем. Це виглядає гармонійно та весело.
Натомість, тут сюжет затягнутий просто так... Він би міг завершитись за 5 годин і нічого не втратити. З одного боку так нам дали можливість побачити ще більше світів та механік, з іншого ж, більшість світів були дуже схожі між собою. Повернемось до сюжету, його головна проблема полягає в тому, що він не розвивається. На 14 годині грі, він залишається на тому ж місці, що і на першій. А більшість босів та міні босів не мають ніякого значення для головного злодія.
Отже, якщо ви хочете просто пострибати, побігати та порозв`язувати головоломки, то можете спробувати split fiction. А якщо ви хочете по справжньому насолодитись грою та пройти щось справді класне, то не знаю чи рекомендувати вам. 5\10 за хороший візуал та прикольні відсилки
Гра мега крута! Графіка, звук, СЮЖЕТ!!!! Щойно її пройшов з другом.
Єдиний її недолік - це якщо грати з дівчиною - дівчина буде з фінгалом під оком, або ви розійдетесь)))
Жарти жартами, але з нульовим рівнем буде важко в парі пройти гру)))
100 зі 100 стрибкових вправ. У грі 0,000001% головоломок, які всі рівня 2 класу. Жирнючі боси з однаковими механіками. Польоти інвертовані. І як вишенка на торті - ненормальна камера. Інші ігри студії в рази кращі. Сюжет бачив кращі часи. Не рекомендую...
Ух. Довго ж ми проходили цю гру - вона встигла нас і розважити та навіть трохи роздратувати. Байдужими вона точно не залишить. Пограти однозначно варто.
Ви скоріш за все, вже проходили It Takes Two від тієї ж студії - і вам буде цікаво порівняти. За геймплеєм обидві однаково цікаві: можна навіть не звертати особливої уваги на сюжет, просто грати з другом і кайфувати. Але якщо ставити їх на шальки терезів, то перевага буде в той бік, де вам більше подобається сеттінг.
Далі — моє суб’єктивне враження
Наприклад, я не вважаю цю гру "грою року" і точно не даю їй 10 з 10 - принаймні не для себе. Мені більше подобається сеттінг "маленьких людей у великому світі", як у It Takes Two. Там історія здається більш приземленою і емоційною.
У Split Fiction мені сподобалась тема фентезі, але не зайшла тема наукової фантастики. Це були виснажливі гойдалки з веселого у буденне і назад. І не тому, що я не люблю sci-fi - просто геймплей у світі фентезі був набагато цікавішим: то ти граєш одразу за трьох персонажів, то стаєш свинею, що пускає райдугу, то сосискою, то воюєш зі стоматологом. А sci-fi якось виглядав як набір кліше та відсилань до відомих фільмів і ігор - без чогось свого.
Коли ми грали в It Takes Two, ми з другом не могли дочекатися наступного вечора, щоб продовжити. Тут же - грали раз на тиждень - і цього було достатньо. Без азарту, але нормально.
Сюжет
Тут складно сказати. Можливо, я просто не хочу нікого образити. Комусь ближче тема сім’ї, комусь - стосунків дівчат. Але ми з дружиною часто ловили себе на тому, що під час cut-сцен з діалогами героїнь просто дивились у телефони. Не навмисно - просто не чіпляло.
Геймплей
Гра ніби намагається бути всім і одразу. І це трохи втомлює. Вона намагається догодити не двом гравцям, а одразу десятьом, даючи змогу грати в усі можливі міні-ігри - навіть у пінбол! То ти в шкурі героїні з Portal, то раптом стаєш героєм Prince of Persia. А ти, може, й не хочеш бути цим принцом - він тебе бісить.
Боси - виснажливі. У It Takes Two все відчувається як роуд-муві: босів швидко і весело проходиш - і вперед. А тут ти ніби потрапив у японський аркадний автомат, де потрібно довго і зосереджено проходити кожного. Наприкінці вже грати стало душно. Я реально боявся, що мій напарник може не дійти до фіналу.
Моя оцінка - 8 з 10. Це чудова кооперативна гра, яка намагається дати максимум міні-ігор, механік і босів. Вона як жонглер зі 100 м’ячами, дуже старається. І, як і попереднім іграм студії, їй бракує хорошої оркестрової музики, щоб серце калатало і десь навіть сльоза наверталась.
Абсолютно рекомендую. Зараз проходжу з батьком і це просто неймовірна гра. До цього грали з ним в "It Takes Two" декілька років тому і були дуже задоволені грою. Ця ані трохи не гірша, а навіть місцями КРАЩА за попередню гру.
Єдиний мінус - це не існуюча українська локалізація. Розробники, додавайте її! Ми дуже хочемо грати нашою мовою. Дякую!
