Отримано 100% досягнень (азарт і все таке). Такі рецензії (100% досягнень) цікавіше ніж рецензії тих хто не зібрав всіх досягнень:-). І зрозуміло чому. Але немає чим пишатись. Гра, в цілому, мені не сподобалась. АА гра. Сюжет цікавий і дитячий (для підлітків) в хорошому розумінні (дорослим також підійде), але зрозуміло без сексу, крові, поганих слів тощо. Казкова казка але хто проти? Результат (прибутки від гри) на табло. Все інше маловажливо. Гра не погана але. Переваги гри які думаю ніхто не заперечуватиме - дуже гарна, креативна, стильна візуалізація і цікава сюжетна історія. Але, як буває, розробники вчасно не зупинилися і перетворили більшу частину гри на нудний повторюваний контент. Пройти сюжетку рекомендую всім, далі вирішуйте самі. Чому рецензія негативна? Відповідь. Як мінімум дві третини гри нецікава одноманітна рутина проходження однакових мінірівнів-"головоломок" хоча частину з них і можна пропустити. Також що перша частина гри, що друга це ігри де ти всю гру прокачуєшся по максимуму, але не можеш пройти фінального боса на легкому рівні складності (остання валькірія у першій частині і король берсерків і Gna (знов божевільна валькірія) у другій). Я таки деяких фінальних босів пройшов через зміни в налаштуванні (майте на увазі таку опцію яка зменшує 50% ХР боса) але гра всеодно розбалансована і занудна. Щоб ви розуміли маразм гри наведу приклади: зброя (сокира, леза, спис) прокачується унікальними ресурсами до 9! рівня, до неї є 14! талісманів (зрозуміло з унікальними властивостями), є головний талісман який прокачується до 9! рівня, на кожну зброю є два види рунічної атаки на вибір з багатьох варіатнів, само собою всі щити (багато) також прокачуються до 9 рівня і звичайно мають унікальні властивості, ну і само собою комплекти броні (кіраса, нарукавники і пояс) яких багато і які ще треба здобути в різних місцях також прокачуються до 9 рівня і мають різні властивості і це я це далеко не все згадав. Як вам для відносно маленької коридорної гри? Також для прикладу і на замітку для тих хто буде грати у джунглях є дерев'яні паркани з частоколу які перегороджують дорогу то ці паркани ви нічим не знищите, виявляється треба приходити вночі і тоді цих парканів немає! Звідки я мав це знати? І таких приколів у грі повно. Вирішуйте самі добре це чи погано. Вважаю все це можна було скоротити в 2-3 рази і гра від цього тільки б виграла. Загалом гра, в цілому, не дає грати і розважатися, натомість вона постійно вимагає ходіння по колу (збирання ресурсів, збирання мотлоху, відкриття скринь тощо) і стояння на місці (вирішення абсурдних головоломок, пошук "прихованих" об'єктів тощо). І це ходіння по колу і стояння на місці у КОРИДОРНІЙ грі! Інші окремі недоліки гри - занадто "дитячі" елементи сюжету з розмовляючими білками, людьми-гігантами, драконами і т д. і т п.; картонні вороги які з'являються нізвідки і зникають в нікуди як туман; гра потребує надмірної уваги до апгрейду спорядження; сама система апгрейду спорядження абсурдна і складна для розуміння дрочильня; гра в керуванні інтуїтивно погано зрозуміла і заморочена комбінаціями клавіш, рунічними атаками, спеціальними правилами для окремих ситуацій тощо; ідіотські окремі ачівки як за змістом так і за кількістю; мапа незручна і з неї незрозуміло де можна пройти, а де ні і т.д. і т.п. ТОБТО нормально гру можна буде проходити МОЖЛИВО тільки ПОВТОРНО. Але можу сказати після проходження що жодного бажання перепроходження у мене немає. Гра погано пояснює що і як треба робити, багато інтерактивних частин оточуючого середовища банально не видно на загальному фоні. Є технічні недоліки - у грі відсутня частина текстур що некритично але неприємно. Разом з тим гра креативно-візуально дуже гарна, сюжет цікавий. Для мене якщо з гри викинути всі скрині, збирання мотлоху, апгрейд спорядження і головоломки (тобто чистий абсурд) то це була б просто чудова, емоційна гра типу Hellblade. Але це особиста думка. Не дивлячись на всі недоліки я всеодно раджу зіграти як у першу так і у другу частини гри. Сюжетно і візуальні ігри цікаві, є драматичні моменти втрати близьких людей, окремі проблеми стосунків між батькамии і дітьми, креативна інтрепретація скандинавських легенд тощо. Якщо просто пройти сюжетку то цього буде достатньо для ознайомлення. Але я оцінюю гру в цілому, як і має бути, тому рецензія справедливо негативна так як гра на 60-70% нудна дрочильня повторюваного контенту проходження заплутаних і незручних крихітних рівнів-атракціонів типу брати Маріо, нескінченного збирання різних предметів, абсурдного по ідіотизму і складного апгрейду спорядження і т.д. і т. п. І головне глобальне питання. Чи гра розважає? НІ. В основному, за винятком сюжетки, вона виснажує і втомлює. P.S. Після проходження гри пройшов також DLC VALHALLA. І якщо я думав що вже побачив весь маразм то ні. Дно можна пробити. DLC це РЕАЛЬНО нескінченний рух по колу і бої з різними ворогами. Жодного сюжету, жодної розваги, НІЧОГО цікавого, суцільна НУДЯТИНА і тупа повторювана РУТИНА. І як як я зрозумів за ВСІ години у грі я так і не навчився битися з фінальними босами навіть на ЛЕГКОМУ(!) рівні. Несчкінченні балети з уворотами з використанням клавіатури :-) це не моє. А може руки не такі. Не буду сперечатись. Отже крім сюжетного режиму вся решта гри це розбалансована ДЕШЕВА ХАЛТУРА. Розробникам бажаю всього поганого за неякісно зроблену роботу. Я все сказав. Хочете грайте, хочете ні. Слава Україні!

В скандинавська міфологію додали темношкіх , це просто ТРЕШ! Я не хейтер , я люблю серію God Of War , я навіть можу змиритися з поганою оптимізацією , багами , глюками , але це остання крапля і цього я пробачити не можу . Не можу бачити в що перетворюється моя одна з найулюбленіших серій ігор. • Моя оцінка 4/10!

Does not work on RTX 3050 4Gb Any idea? Не працює на RTX 3050 4Гб Можливо знаходили рішення?

Це топ!!! Ще б українську мову додали замість свинокацапської, то взагалі було б ідеально, а так довелося проходити повністю на англійській.

Це треш, за 30 хвилин нагрівся процесор до 85 градусів і сталося аварійне відключення компа, процесор бюджетний ryzen 5 2600, але в першій частині такого не було і гралося все на високих, ні в спуді мені ні elden ring подібного не було, просто срака, дякую цо не згорів комп

Той випадок, коли гра змушує “ганяти лисого”, і яка здатна вилікувати від ігрової імпотенції. Особисто в мене так і було. Іноді, після закінчення якоїсь крутої іграшки, настає момент чи то рефлексії, чи то повної апатії, коли взагалі не хочеться грати в щось нове. Це може тривати як кілька днів, так і тижнів. Але дякую хлопцям та дівчатам із Santa Monica Studio, що винайшли ліки від цього важкого недугу. God of War: Ragnarok - продовження епічної саги про Кратоса та його boy сина Атрея, які знову знаходяться в центрі уваги і мають врятувати 9 світів. Ну або, в крайньому випадку, не врятувати. Фімбулвінтер вже в самому розпалі. Події приквелу запустили ланцюжок подій, які ось-ось призведуть до кінця світу. Так, цього разу сценарій досить сильно розширився як подіями, так і дійовими особами. Сюжет став набагато масштабнішим, хоча частенько грішить побутовими сімейними драмами і проблемними стосунками між батьком та сином-підлітком. Ну а як Ви хотіли, з одного боку тиран і вбивця богів на пенсії, з іншого боку - юний, терплячий котел пригніченої люті та ще й гормони б’ють з усієї сили. Але батьків не вибирають, Salud mi familia. Видно, що цього разу сценаристи присвятили більше часу роботі і спробували створити якісь цікаві плот твісти, але, буду чесним, вийшло на трійку. Більшість подій можна з легкістю передбачити, хоча це зовсім не заперечує той факт, що загальна картина виглядає смачно, хоча і має дірки в сюжеті. Але не Кратосом єдиним. Розробники пішли далі і створили окрему сюжетну лінію, де потрібно грати за Атрея. Геймплейно стиль проходження відрізняється, адже основною зброєю стає лук і стріли. Разом із Атреєм відкривається нова сюжетна гілка зі своїми поворотами, відкриттями і драмою. Та і в плані другорядних персонажів було проведено колосальну роботу. В грі присутня велика кількість відомих богів, які Ви чули і бачили раніше, але зображені вони інакше. Найбільше хочу відмітити Тора. З перших секунд появи цього дядька, гра запала зовсім іншими фарбами. Ось так мають виглядати Скандинавські боги, а не те, до чого нас привчили Марвел. В перервах між діалогами та битвами, гравцю, як і раніше, пропонується розгадувати всілякі головоломки різного типу і складності. Їх тут дуже багато і, особисто мене, такий підхід взагалі не задушив. Ба більше, вони мені принесли колосальне задоволення. Той рідкісний випадок, коли на платину зовсім не треба потіти, а просто бути уважним і трішки бектрекінгу. В грі навіть є додатковий величезний регіон, який зовсім не задіяний в основному сюжеті. Усі пропущені завдання чи колекційки відслідковуються в журналі і до них можна повернутися потім, деякі відкриваються лише після закінчення сюжетної частини. Одне маленьке зауваження щодо берсерків (аналог валькірій з минулої частини). Якось вони не дуже вписалися в лор та і на полі бою виглядали, м’яко кажучи, не впевнено. Та і мувсети в них аж дуже клішові. Раніше було краще в цьому плані. Але не треба засмучуватися. В пост геймі є одна шикарна панянка з крилами, яка точно варта всього проходження. От за що я і люблю GoW, то це саме за геймплей. Перша частина для мене завжди була еталоном бойових механік. З одного боку нічого унікального чи складного немає, з іншого боку - не треба робити комбо з мільйону кнопок, крім перекату завжди при собі є щит, відсутній стрибок і саме головне - можна відміняти анімацію атаки. В новій частині боївка стала ще більш різноманітною: додали деякі удари, які раніше були рунами; для фанатів DmC є можливість робити більш складні комбінації; перки можна покращувати після їх вивчення. Але не одними комбо стало краще. Додали нового компаньйона з новим деревом навичок. Додали нову зброю, яка має сюжетне підґрунтя і додає повноцінний дальній бій. Кілька нових щитів з абілками. Обладунків стало більше і вони більш збалансовані. Наприклад тепер можна створити повноцінний білд для гри на кулаках. В цілому різноманітність та якість створення білдів сильно виросла і за рахунок додавання різних реліквій, покращень і рейдж-формі, яких тепер є декілька. Якщо раніше противник був більший на один левел - good game, well played, кізяков стаканчик навалив пацанчик. Тепер же, при правильному білді, можна станлочити пачку мобів на 2 левела більших і давати їм смачного тягла. А ось DLC сильно нахвалювати не буду. Після нього залишився гірковатий присмак. Сюжетно доповнення розповідає більше про минуле Кратоса ще до перезапуску гри. Особливістю є те, що Вальгала створена в жанрі roguelite. Чимось воно мені нагадало туманний світ Ніфльхейму з минулої частини, де постійно треба було блукати в лабіринті і де головним ворогом завжди був час. У підсумку виходить так, що розробники пішли перевіреним шляхом “всього і побільше” та “не ламай те, що і так добре працює”. Чи варто купляти? Якщо перша частина залишила Вам приємні та теплі спогади, то однозначно так. Ragnarok - круте продовження, тільки ще епічніше і масштабніше. Особисто я отримав те, що і хотів - справжнього Бога війни. З одного боку сюжет дилогії завершений, з іншого боку - відкрилося багато нових, зовсім інакших дверей. Головне, щоб розробники, після такого успіху, не поставили Кратоса на конвеєр і не почали відправляти у відрядження в інші епохи світової історії та міфології як це було з Асасіном. Хоча кого я обманюю, я і тоді буду купляти ігри від цієї студії.

God of War 2018-го року був для мене в свій час проходнячком, щоб закрити гештальт по нових частинах. Ragnarök брався з цієї ж причини. Але яке ж було моє здивування, коли гра виявилась в дійсності кращою за минулу частину. Історія тут затащила. Сам в Кратосі помітив риси мого тата, з яким я до недавна не міг порозумітись в повній мірі. Ні, він нормальна звичайна людина, не алкоголік, як в багатьох буває. Просто як для багатьох батьків, це тяжка ситуація, мати сина(в моєму випадку найстаршого) з деколи критичним рівнем юнацького максималізму і бути моментами до цього не готовими. Але чим більше я «зрію», тим більше розумію його, і більше бачу в ньому саме людину, а не чувака без емоційного. Так і в грі, гарно видно, як Кратос стає все людянішим, вчиться прощати та розуміти інших і головне - навчився відпускати. І Атрей, який свої хороші якості вклав в навчання і нові знайомства, та який навчився покладатись на себе. Другорядні персонажі розкриті теж на рівні, взагалі нема питань до цього аспекту. У всьому решта - гра то не дуже відрізняється від попередниці. Оптимізація хороша, тільки в кінці гра один раз крашнулась через генератор кадрів. З мінусів можу виділити лише затягнутість сюжету в кінці. У висновку я отримав чого не очікував, але цілком задоволений. Вийшов такий собі недо The Last of Us + який в кінці мені нагадав Володаря Перснів.

"Хата на тата: Рагнарок"

Гра розчарувала у багатьох аспектах: наративі, левел дизайні й тривіальних рішеннях. Все гарного що є в грі - то залишки першої частини, як сюжетно так і геймплейно. В цілому стійке відчуття, що це фанфік по першій частині. Гра могла покращитись у багатьох аспектах, а натомість деградувала. Це ще досі непогана й якісна гра, проте чи варто витрачати на неї час і гроші, коли маємо інші варінти. Також обов'язковий аккаунт PSN у грі для одного гравця - то знущання. PS: Забув сказати про велику кількість крашів у другій половині гри

Порт гівно. Плювок в обличчя геймерів. Дякую. Не вставити навіть геймінпут в ААА порт це дуже красномовно.

> Обіцяємо 60 fps на високих для RX6800 або RTX3070 > Видаємо на еквіваленті RX7700XT 30-50 fps Результат це поганий відгук за неправдиву рекламу і гівняну оптимізацію

Гра вогонь!!! Нажаль української локалізації нема. Бойовка після Цусіми незвична, але хвилин десять і звик) Гру однозначно рекомендую до покупки. Ждунам по акціям однозначно тре купляти...

Соски Кратоса все такі ж тверді. Маніфік!

мусор мусор мусор

Малий підріс, Батько став м'якшим)

Не розумію претензій до гри, особливо тих, хто називає її "DLC" - це смішне твердження, коротше кажучи. Гра просто величезна, мабуть, навіть занадто. Деякі моменти можна було б скоротити вдвічі, сюжет від цього нічого не втратив би. Але це незначний мінус. У цілому, події… ну, Ї.б.у.т.ь. Причому жорстко. Грошей у грі, здається, аж через екран лізе, і головне з користю. Все, що стосується сюжету, мені дуже сподобалося, постановка рве і ї.б.е, події хоч і трохи банальні, але працюють як слід. Найголовніше, що зробили значно краще у порівнянні з першою частиною - це побічні завдання. Тепер вони цікаві, з хорошою постановкою, і багато з них не відрізниш від основного сюжету. Загалом дослідження світу стало набагато приємнішим, хоча під кінець може трохи набридати. А ось берсерки - хай ідуть в сраку. А от бойова система і прокачка мені не дуже зайшли. Не розумію, на який х.у.й вони взагалі її змінювали, в першій частині вона працювала краще. Добре хоч, що відчуття ударів усе ще соковите, і до нової системи звикаєш досить швидко. Шмотизм - все ще повна дибілія, як і в першій грі. Але, на щастя, гру цілком можна пройти в одному комплекті екіпірування. У підсумку гра мені сподобалася значно більше за першу частину. Якби не бойова система, та деяка затягнутість, було б просто шикарно. Це не шедевр, але гра приносить масу задоволення. Я дуже радий, що пройшов її. Усім раджу)

Чудова якісно зроблена пригода

Ігра топ з сюжетних і бойовок

god of war: виховання сина в умовах апокаліпсиса

Є приказка: «Щоб виховати одну дитину, потрібне ціле село». І вона дуже підходить God of War: Ragnarok. Атрей, який у попередній частині ледь тримався на спині Кратоса, коли вони разом підіймалися на скелі, тепер проходить крізь скандинавську міфологію вже самостійно, хоч і з дещо незрілою поведінкою та голосом, який змінився через перехідний вік. Ця гра — історія про дорослих, які намагаються підтримати, заспокоїти, примирити й виховати емоційного підлітка Атрея, який уявляє себе героєм, здатним врятувати світ — Локі. Серія God of War, яка колись славилася своєю епічною жорстокістю, перетворилася на щось на кшталт «сімейного фентезі» від Disney? Це звучить абсурдно, але саме на такі колії перейшла франшиза з 2018 року, і Ragnarök остаточно закріплює цю трансформацію. Гра глибоко занурюється у відносини між батьками та дітьми — тему, близьку кожному. Я по черзі керував Кратосом і Атреєм, а коли вони були не разом, спостерігав за їхніми внутрішніми монологами, виконуючи роль своєрідного посередника. Однак це стосується не лише цих двох. Упродовж усієї гри кожен персонаж боровся з власними сімейними драмами, а я був свідком того, як їхні бажання, страхи й конфлікти поступово розпалювали події сюжету. Як і в житті, де напружені сімейні відносини можуть стати передвісником катастрофи, так і тут — потреби та очікування членів родини мало коли збігаються, а проблеми не розв’язуються легко. Спочатку гра мені сподобалась. Вона навіть нагадала моє дитинство, поїздки з батьком, коли ми розмовляли про життя та сім’ю. У деякі моменти я навіть хотів показати її своїм рідним. Але це тривало лише на початку. Як я вже казав, усі персонажі цього величезного світу знову і знову програють одну й ту ж тему протягом 20+ годин основної історії. Більшість конфліктів розв’язуються за шаблоном, який здається надто знайомим і передбачуваним. Чи може це бути цікавим? Звісно, повторюваність і кліше самі по собі не є проблемою — їх можна оживити за допомогою режисури, акторської гри, дизайну та звуку, а іноді навіть переосмислити по-новому. Але гра цього не робить. Манера подачі залишилася незмінною з попередньої частини, художній стиль — знайомий і ніби запозичений з інших ігор. Те саме стосується і дизайну гри — він не привносить нічого справді нового. Через слабкість усіх цих елементів історія здається монотонною та нескінченно затягнутою, наче вона просто відмовляється від чіткої структури й розвитку. Після першої частини гри я відчув, що Ragnarök перестала бути захопливою подорожжю і перетворилася на список нудних справ, який треба виконати, немов хатню роботу богів.

більше, довше... але не краще

Хочу трохи більше сказати про дизайн гри. Вона повторює ті ж самі механіки з попередньої частини, майже без розвитку. Весь процес будується за чітко встановленою схемою: бій → трохи діалогів → головоломка → катсцена → бій → трохи діалогів → головоломка → катсцена — і так по колу. Через цю повторювану структуру гра не сприймається як цілісна пригода, а радше як набір механічно зібраних модулів, що чергуються між собою і не дають змогу повністю зануритися в її світ і відчути природний ритм історії. God of War 2018 року була настільки щільно структурована, що основна сюжетна лінія здавалася завершеною і цілісною. Ігровий дизайн вчасно змінювався, щойно міг стати надто знайомим або нудним, а сюжет, здавалося б, ішов рівно, але несподівані події в потрібні моменти освіжали сприйняття. Завдяки цьому весь ігровий досвід відчувався плавним і органічним. А от God of War Ragnarök мені нагадує вежу з LEGO, зібрану без чіткого плану: однакові блоки просто повторювалися без розуміння, де варто зробити паузу або змінити ритм. До того ж, якщо для побудови п’ятиповерхової вежі раніше використовували один підхід, то для двадцятиповерхової потрібен був би зовсім інший. Але замість цього гра просто взяла ті ж самі техніки, що й у попередній частині, і натужно витягнула їх на набагато більший масштаб. Це було схоже на прослуховування чотирихвилинного хітового приспіву, повтореного десятки годин поспіль (Abracadabra, amor-oo-na-na). Простіше кажучи, гра загрузла в самоповторах і не змогла створити щось свіже. У якийсь момент я зрозумів, що просто граю на автопілоті. Через повторюваність сюжету, шаблонність ігрового дизайну та брак чіткої режисури я повністю втратив до неї інтерес. Відчуття занурення зникло, і гра перетворилася на рутину. Але мене все ж дотягли до фіналу два чинники: бажання дізнатися, чим усе закінчиться (усе ж, God of War 2018 року мені сподобалася), і трохи жаба, бо гра не з дешевих.

камо грядеши

Мені не дає спокою думка, що цю гру зробили без ризику, просто спираючись на успіх попередньої частини. Її випустили як окремий тайтл, хоча більше пасувало б звання DLC. Ragnarök не відчувається як повноцінний наступний крок, а радше як комерційна експлуатація перевіреної формули. Я вважаю, що студії, які створюють AAA-ігри, мають серйозно переглянути свій підхід. Великі відкриті світи, ретельно відзняті за допомогою моушн-капчеру катсцени з голлівудськими акторами, лазіння по стінах, паркур, сюжетний контент, який можна пройти за тиждень, знайома бойова система та головоломки — усе це стало не просто елементами, а кліше, що визначають цілі жанри. AAA-ігри (принаймні, від Sony) перетворилися на фабрику повторюваних механік, обгорнутих у трохи різний візуальний стиль. Розробники говорять про чесну конкуренцію між студіями, але здається, що вони просто випускають один і той самий продукт під різними назвами, забуваючи про інновації, унікальність і розвиток. Це не здорова конкуренція, а спільний рух у бік стагнації. Думаю, що це не приносить користі ані студіям, ані гравцям, які чекають справжнього розвитку серії, а не просто розширення перевірених ідей. Індустрія здатна розвиватися далі, але Ragnarök — гра, яка сама обмежила свій потенціал. Однак, з огляду на високі оцінки критиків та обсяги продажів, не думаю, що в наступній частині відбудуться кардинальні зміни.

Топчик

Мені дуже сподобалась. Більше ніж попередня гра серії, але без існування попередньої ця не була б такою крутою. Одна з небагатьох ігор яку хотілось завершити на 100 відсотків.

Сказати, що я захопився цією грою - нічого не сказати. Неймовірний дизайн абсолютно усього, особливо локацій, чудова музика, цікавий геймплей - це навіть не більша частина переваг цієї гри. Глибина сюжету і хімія між персонажами варті окремих оплесків.

Найкраща гра, в яку я колись грав! Залишив там 98 годин та своє сердечко 🖤

Здавалось би, перерізати богів Олімпу буде достатньо...

Що ж, ще одна гра від Sony, а саме God of War Ragnarök - пройдена. Зразу хочу відзначити, стосовно 2-х основних причин, через які у стімі у гри не високі оцінки, а саме - psn-аккаунт та оптимізація. Для мене особисто (це лише моя суб'єктивна думка) обов'язкова наявність psn-аккаунти не є проблемою, так як створити його не складно і це доволі швидко. Звичайно, така політика sony не є дуже зручною для кінцевого користувача, тим більше не в кожній країні його можна офіційно створити, проте я все ж не буду на цьому акцентувати увагу та занижувати за це оцінку грі. І друга проблема про яку багато хто пише - це оптимізація. Моя система звичайно не топ, але я і граю в фулхд, тому поки що дозволяє виставляти високі+ налаштування не відчуваючи якихось проблем з швидкодією. Тобто, у мене проблеми з оптимізацією не було. Отже, щодо самої гри. Це чудове продовження історії, розпочатої в першій частині. До речі, щодо того що це продовження, звичайно, якщо є змога проходити ігри в тому порядку в якому вони виходили то краще саме так і робити. Але для тих хто не проходив попередню частину чи можливо вже підзабув що там відбулося, у грі в головному меню є коротенький екскурс в історію першої частини (хоча мені він здався аж занадто коротким). Як і перша частина, це цікава пригода, з захопливою історією, місцями з доволі драматичними подіями (які я навіть встиг заскринити, але боюсь викладати навіть під спойлери - багато хто ще гру проходить чи буде проходити і не хотілося щоб б такі моменти були випадково відкриті) з епічними та дуже динамічними боями. А місцями ці бої можуть бути ох які не прості (для такого казуала як я) - фактично гравцям дадуть змогу відчути щось схоже на епічні бої з валькіріями з першої частини. В деталі сюжету вдаватися не буду, але проходити його було дійсно цікаво. Сподобалося, як в цій частині нам дають можливість керувати не лише Кратосом, якому допомогає Атрей, а і Атреєм (тільки йому буде допомогати не Кратос а інші персонажі, в той же час і граючи за Кратоса в напарниках у нас не зажди буде хлопчина). Всі ці нововведення дають змогу по іншому відчути гемплей, оскільки гра, а особливо бої, за різних персонажів відчуваються по різному. Візуально гра знову вражає. Починаючи від різноманітних та дуже красивих локацій та закінчуючи епічними бойовими поєдинками хоч з простими ворогами хоч з босами. У порівнянні з попередньою частиною, бойова частина стала мабуть тільки краще - фактично розробники взяли те що було і чудово працювало і в новій частині трішки додали нового - щити для Кратоса та можливість грати за Атрея у якого свої власні бойові здібності. Як на мене це лише додало гнучкості в бойову систему і це плюс. Якщо так поглянути, то у грі наче взагалі не має мінусів. Але все ж вони є, щоправда це доволі суб'єктивні речі. Наприклад мапа - вона зроблена під дизайн гри і це наче класно, але на ній дуже складно орієнтуватися в певних світах, бо вона не показує якісь підземні чи якісь приховані переходи чи можливість перестрибнути через прірву. Але тут все відносно, бо таким чином ніби гра підштовхує до дослідження, але в той же час коли я вже пройшов більшу частину гри і просто кудись намагався добратися , орієнтуватися по карті складно. А, з картою ще один неприємний момент. Я граю на клавомиші (так, я звик і мені саме це зручно) і от на клавіатурі я не можу просто взяти і відкрити карту (а може то я недогледів все ж), мені доводиться відкрити меню персонажу і потім вже перемикатися там на мапу - це дуууже незручно. Ще одним моментом який мені не дуже сподобався (але він не є по своїй суті поганим і ця особливість багато де використовується в інших іграх) це те що мене як гравця можуть ганяти по квестам/сюжету/доп. завданням по одним і тим же локаціям по декілька разів. І це не через те що я щось міг пропустити (хоча звичайно не без цього :)), просто під час першого проходження локації якась механіка/спорядження/вміння були недоступні і я не міг кудись потрапити, а потім мені це відкрилося і тепер треба згадати куди я міг з цим потрапити та де я не був. Хм, це мабуть і все що мене прям сильно дратувало) Отже, гра вийшла чудова, я рекомендую. Якщо вам сподобалася перша частина, обов'язково спробуйте другу. Якщо не грали в першу, тоді рекомендую обидві частини - єдине сумне в цій ситуації це ціни ((( P. S. Забув) До складу гри входить безкоштовне доповнення Valhalla. І от від нього у мене враження двоякі. Сюжетно воно чудове, а от в плані гемплею - це в якісь мірі рогалик, мені це не зайшло, я якось не сприйняв його в такому ключі, хоча можливо для когось це навпаки буде цікавим досвідом. Тепер наче все що хотів написати.

Неймовірно круте продовження, цікава історія з неочікуваними поворотами. Окреме задоволення це приємна бойова система яка отримала розширення і неймовірно атмосферні локації для дослідження.