Tails of Iron 2: Whiskers of Winter продовжує історію похмурого фентезійного світу, населеного звірячими кланами, де холод і смерть постійні супутники. Цього разу головним героєм стає щуреня Арло — позашлюбний спадкоємець північного клану, який змушений взяти на себе захист кордонів королівства від пробудженого зла. У його долі та характері легко впізнати образ самотнього захисника Півночі, добре знайомий фанатам. Історія розгортається на тлі крижаної стіни, пронизаної загрозою з-під землі, та загострення конфлікту між кланами. Світ гри, просякнутий духом «Гри престолів», занурює в атмосферу, де доля, обов’язок, самотність і тяжкий тягар влади лягають на плечі головного героя. Візуальна частина гри вражає: приємна анімація, похмура й виразна колірна палітра, а також вдало підібране звукове оформлення створюють унікальну атмосферу. Динамічна зміна часу доби підсилює відчуття холоду й безвиході. Бойова система, успадкована з першої частини, залишилась вимогливою до точності та уважності, але отримала низку нововведень. Тепер Арло й вороги можуть застосовувати стихійні атаки — вогонь, отруту, лід і електрику, які накладають негативні ефекти та зменшують простір для маневру. Активно використовуються витратні предмети, зокрема точило для посилення шкоди й чотири типи пасток, що частково компенсують агресивність ворогів. Однак криві хітбокси й непередбачувані таймінги атак ускладнюють контроль персонажа. Хоч у грі багато зброї й броні, більшість спорядження залишається невикористаною через складність підбору під кожну битву. Додаткові боси повторюються, змінюючи лише зовнішність і стихії, а їхня здатність тікати з арени змушує довго переслідувати їх по мапі. Сюжетні компаньйони майже не допомагають у боях, а система виживання й будівництва табору не додає глибини. Подекуди зустрічаються баги та софтлоки, що особливо дратує на тлі високої складності. Попри чудову атмосферу та якісну подачу, Tails of Iron 2 — це радше крок убік, ніж уперед. Баланс бойової системи — основи ігрового процесу відчувається зламаним. Гра може сподобатися фанатам оригіналу та тим, хто готовий миритися з механічними недоліками заради сюжету, щоб дізнатися фінал цієї напруженої історії. Усім іншим варто спершу звернути увагу на першу Tails of Iron — більш відшліфовану, чесну й цілісну гру.

щур взяв меч і зробив геноцид кажанам