После этой игры все остальные кажутся дерьmоm

Вкідмак 3: Дикий Вкід

Головний мінус цієї гри - вона закінчується. Пройшовши гру на усі фінали, на усіх озвучках ( якщо говорити про улюблену озвучку, то абсолютний переможець польська локалізація - найкращий баланс голосів) - стало якось зовсім пусто на душі. Занадто сильно мане мене романтика слов'янського фентезі, занадто сильно поріднюєшся з цими персонажами. Якби я хотів описати цю гру, для цього явно потрібно була б окрема книга, але який в цьому сенс, просто спробуйте. А після цього пійдіть і купіть кіберпанк ( за умови, що вам сподобалась гра і сетинг), від цієї гри зараз залежить доля CDPR 12/10

Почав бачити духів і їбaти козу. Щодо самої гри - симулятор фізрука до його травми в 1995 році

З Відьмаком така цікава річ, що йому пробачають усе, за що інші ігри топлять. Повністю закриваються очі на численні косяки, тому що "це ж Відьмак, такій грі це можна пробачити!". А що в ній таке є, що її досі іменують найвеличнішою RPG коли-небудь створеною і все пробачають?

Сильний сюжет?

Та ні. Кулсторі про вухастих Саб-Зіро, що лише й чекають на Геральта, аби ефектно з'явитися на сцені, та Циріллу, яку необхідно знайти. Її пошуки діляться на три регіони: 5го, 15го та 30го рівнів. Здогадайтеся з першого разу, у якому ми її знайдемо? Ми не обмежені в часі, можемо робити що завгодно. Цирі в небезпеці? Світу от-от настане каюк? Ну й біс з ними, піду в Гвінт зіграю, або взагалі в іншу країну на турнір поїду.

Глибокі персонажі?

Нє-а. Старі знайомі з попередніх ігор тут лише так, вписані для галочки. Лето, Вернон, Золтан і навіть матюкливий Талер отримують кілька хвилин екранного часу. Покажуть вам пару катсцен, отримаєте свою порцію ностальгії і все, вільні. Навіть коли виникає питання, ким же вам пожертвувати, то жодних емоцій не відчуваєш — занадто мало ці персонажі були з вами, щоб до них прив'язатися. Персонажі зі справді великим потенціалом зникають занадто швидко, а от дратівливі, як от мої особисто ненависні Тріс чи Цирі, затримуються надовго і без можливості від них здихатися. Спробуйте кудись сплавити Тріс, вона усе рівно повернеться; спробуйте дати Цирі трохи волі, аби не набридала — вона отримає по морді та повернеться ридати. Не зацінив я також Кривавого Барона, улюбленця спільноти. Так, у нього чудова лайка, але дії абсолютно нелогічні. Хоча, можливо, це така задумка, аби показати, наскільки у нього проспиртовані мізки.

Великий відкритий світ?

Зізнаюся, світ великий та красивий, але що толку, якщо він пустий? Скільки годин ви готові витратити на прогулянку дрімучим лісом, у якому нічого не відбувається і нічого знайти? Окрім, хіба що, "цікавих місць". "Цікаві місця" це такі собі точки інтересу, що так полюбляють у Ubisoft. Знаходите печеру, вбиваєте пачку бандитів, відкриваєте скриню — усе, "цікаве місце" зачищене. Їх тут сотні, якщо не тисячі. "Відкритий" же світ лише на словах. Насправді варто Гарольду зайти не в той район, як вороги (навіть ті, що зустрічаються постійно і яких ви повбивали з сотню, типу здичавілих собак) будуть вбивати хороброго пана відьмака з одного удару.

Гарна бойова система?

Ні. Навіть на максимальному рівні складності бої зводяться до закликування ЛКМ та іноді використання відьмачих знаків. Усі ті бомби, арбалети, еліксири, що так ефектно використовувалися у трейлерах, нафіг не потрібні, тому що вбити боса спамом ЛКМ буде швидше, аніж лізти в інвентар, пихати на пояс еліксири та повтертатися до гри. Еліксири, до речі, варяться всього один раз, далі вони будуть відновлюватися при відпочинку, витрачаючи алкагест. Вельми зручно, бо економить час, але знецінює унікальність еліксирів. Та й взагалі, набагато зручніше накупити собі кавунів, вареників та пива, і закидатися ними прямо під час бою, бо вони відновлюють здоров'я куди швидше, аніж лікувальна "ластівка". В грі також присутні навички, але вони нікому не здалися. Наприклад, вміння відбивати стріли або корчити з себе млин. Якщо першим ви скористаєтеся раз, скажете "круто" і забудете, то другим навіть не скористаєтеся: будь-який селянин, що встане в блок, зможе заблокувати усю тисячу атак Гарольда, що він нанесе цією навичкою. Добивання, до речі, виглядають недоладно. Звісно, якщо все спрацювало як треба, то вийде гарно, але за 200 годин гри у мене так вийшло рази 3-4. В інших випадках вороги від протикання мечем провалювалися під текстури, втрачали руки при пораненні в ноги, а при втраті голови летіли прямісінько до Вальгалли. І чомусь при смерті вони роздвигають ноги у непристойній позі. Також анімації бою у всіх людей однакові. Тобто і селянин, і бандит, і піхотинець, і лицар, що все життя присвятив шляху меча, усі ділять між собою анімації. Геральт вкрай виділяється на їхньому фоні, бо усі крім нього б'ються, як інваліди. Монстри недалеко пішли: один пак анімацій на цілий вид і усі підвиди. Боси це звичайні моби, та перефарбовані. Жодної тактики не потребують, тільки знай вчасно ухилятися. Було якось, що налетів на біса, що був вище за мене на 15 рівнів. Заметелив його кулаками, без знаків та еліксирів, ось наскільки тут все сумно. Те ж саме стосується фінального боса — ви довше будете катсцену дивитися, аніж його вбивати.

Побічні квести, рішення та наслідки?

Угу, розігналися. Більшість квестів тут нічим не відрізняються від radiant квестів зі Skyrim: береш завдання на дошці, біжиш до квестодавця, він розказує шаблонну історію про чудовисько, біжиш до точки на карті, нюхаєш сліди, йдеш по ним, вбиваєш людей/монстрів, повертаєшся. Якщо береш винагороду, тобі кажуть "так і знав, що у відьмаків серця нема", відмовляєшся — "а кажуть, у відьмаків серця нема". Ось вам і 90% тутешніх квестів. Цікавих квестів для себе я нарахував небагато: історія про відьмака школи Кота, про мисливця-перевертня, про лікаря-вампіра. Більшість виборів ні на що не впливає. Лише найглобальніші, які вже просто не можна проігнорувати, типу погрому магів або війни з Нільфгаардом, освітлять у фіналі. З персонажів розкажуть про Барона, про Кейру, а що щодо купи інших персонажів, що мали роль в цій історії? Ані слова. Інтеграція збереженої гри теж просто для галочки. Ніхто не скаже вам, як поживають Саскія чи Іорвет. Навіщо взагалі ця інтеграція, якщо цих персонажів не згадують?

Музика?

Гаразд, музика під час битви дійсно гарна і драйвова, хоча у більшості випадків це двухвилинний зациклений відривок.

ММОшність?

Так, у CD Projekt зовсім не розуміють значення слова "легендарний". Легендарний — те, що оспівано в легендах, що своєю незвичайністю породжує цілі історії, міфи. У Відьмаку ж можна зайти до сільскої хати, знайти там легендарний меч, вийти, пірнути у річку, на дні знайти бочку, в якій будуть лежати ще три таких легендарних мечі. Це також стосується броні і усього іншого спорядження. ММОшність також видніється у рівнях противників. Ситуація з початку гри: грифон 5го рівня пожирає нільфгаардських солдат 35го рівня, і вони звертаються за допомогою до відьмака. Гарольд 2го рівня починає полювання на грифона, вбиває його, отримує нагороду. Але якщо Гарольд спробує атакувати цих самих солдат, вони його вб'ють з одного удару. Та що там, якщо до них привести зовсім іншого грифона, вони і його порішать парою ударів. Маразм. Селяни скаржаться, що вони бідують, але якщо ви зайдете до них додому та заглянете у шухляди та шафи, то знайдете гори золота, дорогоцінного каміння, алхімічних інгредієнтів, зброї, що можуть бути продані за чотирьохзначною ціною.

DLC?

"Кам'яні серця" передбачувані повністю: ви граєте і просто знаєте, що жаба перетвориться на принца саме у той момент, коли охорона прийде на допомогу і звинуватить Гарольда у вбивстві. Знаєте, що означає "Гюнтер і Ольгерд зустрінуться на місяці", знаєте чим закінчиться історія про Іріс. Стрибаємо у намальований світ, йдемо пустими локаціями з пункту А в пункт Б, вбиваючи натовп вражин. Нічого не нагадує? Бос Ключник, який усім так зайшов, ділить свій мувсет з Кам'яним сторожем із Dark Souls. Бився з одним, знаєш як бити другого. Доповнення ніби з похмілля робили. Наче й треба щось робити, але ж так взападло! Добавимо штампів та кліше, усе рівно ніхто бухтіти не стане, це ж Відьмак! Про "Рояль і кущі" "Кров у вино" розкажу у розділі коментарів.

25 годин гри до перепихону Найскладніша гра з трилогії

Не дивись на голих дівок, краще почитай Шевченка. Цицьок багато-Кобзар один.

Графіка: 🔳 Несіть таз ригати буду 🔳 Стильна, але по великому рахунку гівно 🔳 Не муляє ☑️ Хороша як дупця твоєї малої 🔳 Тупо не можу відрізнити від реальності Сюжет: 🔳 Розробник не знав що таке в іграх буває 🔳 Хлопці трохи напряглись та розказали нам шо тут відбувається 🔳 Хочу знати що там буде далі ☑️ Радів, плакав, кохався та ненавидів разом з героями Ролеплей складова: 🔳 Пряма як рельса. Тупо їдеш по сюжету. 🔳 Як захищений секс: процес є, наслідки мінімальні. 🔳 Принеси, подай, іди, не мішай. Квестіки. Можна відіграти мудака при бажанні. Нічого особливого. ☑️ Наче трохи там й побував ☑️ Твій ігровий персонаж справжніший ніж ти, бро Романс: 🔳 Нема 🔳 Чисто на рівні натяків 🔳 Додали для хіканів 🔳 Дають норм попідкатувати ☑️ Кинув реальну малу, одружився на віртуальній Довжина: 🔳 Не існує в світі перця коротшого від цієї гри (< 5 год) 🔳 Береш больнічний і проходиш (< 15 год) 🔳 Вистачить на трійко пар вихідних без малої (до 40 год) 🔳 Школьніку на канікули (< 70 год) ☑️ Студєнту до перших зачьотів (до 120 год) ☑️ Пройдеш пару таких поки твій синко відслужить у армії (до 200 год) 🔳 Поки скінчиш твої діти підростуть, а твій батя походу буде грати в неї до самої смерті (від 200 год) Поріг входження: 🔳 Розбереться навіть твій обмежений брат ☑️ Не складніше ніж відкрити пиво без відкривачки 🔳 Треба трохи напружити мізки 🔳 Мороки стільки як вибрати дружині подарунок на свято 🔳 Тобі буде так само як було твому діду коли йому вперше дали смартфон Цікавість геймплею: 🔳 То депресія 🔳 Моментами цікаво, але в цілому нудота 🔳 Скоріш всього не раз захочеться побігати увечері ☑️ Грати цікаво, але на походи в туалет час знаходиш 🔳 Сів молодим шмаркачем, встав сідим вусатим дідом Бойовка: 🔳 Нема 🔳 Сіра та нецікава як забитий відмінник у школі 🔳 Як музичні треки твого друга, щось в них є але якщо дуже довго слухати може стати фігово ☑️ Годна. Твій кіт буде з цікавістю спостерігати 🔳 Вона на стільки крута, що під час гри у чоловіків прискорюється ріст бороди, а у жінок збільшуються груди та міцнішають стегна. Звук і музика: 🔳 Строго для глухих 🔳 Не бісить, але хлопці місцями явно поекономили 🔳 Гармонічно вписується 🔳 Навіть покращує гру де тільки можна ☑️ Можна і не грати, тупо вмикаєш саундтрек і слухаєш Сеттінг: 🔳 Виключай то поки не поїхала криша 🔳 Трохи дічь, але піде 🔳 Свою функцію виконує ☑️ Хоч і грав у шльопках, але наче там пожив Ціна 🔳 Привіт гастрит. Треба починати економити ще зі школи 🔳 Віддав зарплату за місяць, отримав лєща від дружини, син пішов до школи босий ☑️ Хлопче, краще все ж таки зі знижкою. Батя б не одобрив. ☑️ Як приспіче, то можна і без знижки, Відьмак 3 все-таки 🔳 То не ціна, а баг походу. Чекати знижку на таку ціну може тільки студєнт або кончений жлоб Загальний висновок 🔳 Нехай йде вслід за рускім ваєнним корабльом. Рефанд. Та покупка то явно був місклік 🔳 Для первертів зі специфічними смаками. Якщо б Анастейша побачила що її хлоп у то грає, ніякі мільйони б не спасли ті відносини. 🔳 На вечір-другий пайдьот 🔳 Годнячок 🔳 Можна нехіло так кайфанути ☑️ Бери навіть якщо не будеш ніколи в неї грати На сьогодні це еталон. Як колись планку задавали ролівки Біовар, так тепер еталоном якісної фентезійної РПГ з відкритим світом став Відьмак 3. Вона стоїть в одному ряду з Воротами Балдура, Готікою, Халфлайф, Контрою, Думом, Масс Еффект та ін. Це приклад якості, в якому майже кожен елемент виконаний прекрасно. Серед мінусів можна лише виділити бойову систему, хоча і дуже умовно, тому що на фоні інших елементів гри котрі виконані на "відмінно", бойовка зроблена просто на "добре". Минуло уже 6 років, а подібних фентезійних рпг і досі не знайдеш. Маст плей.

Це беззаперечний шедевр! Моя улюблена гра. Можна багато писати про окремі її складові, і як вони гармонійно об'єднуються в цілісну самобутню структуру. Все чудово, крім одного. Розробники локалізували гру багатьма мовами, а українську проігнорували. Тому вердикт невблаганий! Далі буде... #AddLocalization #AddUkrainian UkroGT

краще, навіть, за 2 пляшки Живчика Яблуко ♥

Обрав Тріс, бо в рижої норм такі бідони

— Ты... Чудесно пахнешь. — Геральт! Мы на похоронах! — Ты чудесно пахнешь на этих похоронах!

Загалом, слів буде небагато. Напишу коротко: ● За тиждень гри я побачив більше грудей, ніж за своє життя. ● Протягом тижня гри Ґеральт випив більше алкоголю, ніж я за все своє життя. ● Протягом гри у Геральта ♥♥♥♥♥♥ більше жінок, ніж у всіх моїх друзів разом взятих. 10 цицьок з 10. Жартую, слів ще буде багато. Про переваги гри можна говорити нескінченно. Вона незрівнянна. З усіх ігор, які вийшли за останні роки, найбільш гідні. Є все, чого душа бажає: ● Різноманітність навичок і конструкцій ● Різноманітність налаштувань ● Різноманітність обладнання ● Різноманітні квести, навіть не сюжетні, які просто незрівнянні ● Борделі та ♥ ● Вірні друзі та можливість не тільки зустрітися з ними, а й допомогти в їхніх бідах ● Так, купа всього, що робить цю гру просто божественною. Але все ж є недоліки. Заяви розробників про те, що вони створюють відкритий світ і рівний Skyrim, мене здивували. «Ну, ого, я буду знову проходити гру роками», — подумав я. І обірвався. Що таке «відкритий» світ у Відьмаку 3: 5 локацій, які існують окремо один від одного. Одна велика локація включає Веленська земля та Новіград. Тут ви можете бігати з місця в місце без завантаження. В інших випадках тільки телепорт, а вже всередині локації перед вами постане відкритий світ. Він більший за Skyrim? Ні. Якби ми зробили всі 5 локацій в одній великій, як це є в Skyrim, то можна було б голосно заявити, що це за відкритий світ і який він величезний. Тому тут мої очікування не виправдалися. Гвінт. У цьому слові стільки болю. Краще залишити кісточки з 2-ї частини, ей-богу. Змусьте гравців пройти через усіх торговців у грі, щоб знайти карти. Змусьте гравців грати в GWENT 10 разів на день, щоб зібрати ще більше карт. Змушуючи гравців проходити купу квестів про Гвінт, щоб ... знову знайти карти. І врешті-решт, коли ви перелізете на все, що можете, обіграєте всіх у грі, ви все одно не зберете всі карти і отримаєте досягнення. Де їх ще взяти, якщо дійсно всіх обіграв, навіть 2-3 рази і все купив? Секрет є секрет. Синонім Гвінта — садизм. Підводячи підсумок, ця гра є просто шедевром і буде нести вінець найкращого протягом багатьох років <3

Відьмачелло - сивий дурачелло Лезом срібним він махне І всіх тварюк нечистих прожене З ним пригоди я почав І досі від цього себе не відірвав Гра скажу вам - класна І Йеніфер нічо так - сасна

Прийшов,32 години побив мобів, зробив не правильний вибір, Цири мертва, Геральд дединсайд....10/10. Раджу всім

рідний житомир

Нащо реальні дівчата якщо є Єніфер?

Наче купляв гру а не пак музики і порнографії

В цій грі ти можеш робити такі речі, на котрі не здатен в реальному житті. Наприклад, чаклувати і говорити з дівчатами.

Гра топ, особисто я закрив гру на секретну кінцівку з Золтаном, Йеніфер й Трісс й поруч не стояли

видаліть московитську мову

Майже все чудово, але на жаль немає української мови -дуже великий мінус. Пробач, Відьмаче. Almost everything is great, but unfortunately there is no Ukrainian language - a very big minus.

hello biden its duda we need five billion rockets to bomb voronezh children . Polska od morza do morza

The Witcher 3: Wild Hunt - Епічне пригода у світі магії та монстрів

The Witcher 3: Wild Hunt - це захоплююча гра, яка перенесе вас у світ фентезі, наповнений магією, пригодами та небезпеками. Гра розповідає історію Геральта з Рівії, останнього з відомих ведмедзів, який змушений вирушити у велику пригоду, щоб знайти свою загадкову приймальну доньку та стати лицарем, який рятуює світ від загрози.

---

• Величний світ: The Witcher 3: Wild Hunt пропонує відкритий світ, який дивує своєю розмаїтістю та красою. Від прекрасних місцевостей до мрачних лісів та загадкових печер, кожен куточок світу гри пронизаний деталями та атмосферою.
• Захоплююча історія: Гра має захоплюючу сюжетну лінію, яка розкривається через захоплюючі квести та взаємодію з цікавими персонажами. Ви будете залучені до політичних інтриг, любовних історій та моральних виборів, які впливатимуть на хід подій.
• Система вибору та наслідків: Рішення, які ви приймаєте, мають вагу та впливають на подальший розвиток історії. Ваші дії можуть мати непередбачувані наслідки та впливати на ставлення персонажів до вас. Це створює глибоку іммерсію та реалістичність гри.
• Розмаїття завдань та активностей: The Witcher 3: Wild Hunt пропонує велику кількість різноманітних завдань, включаючи боротьбу з монстрами, виконання квестів, розвідування світу та збирання різних ресурсів. Нудьгувати вам точно не доведеться, оскільки завжди знайдеться щось цікаве для вас зробити.
• Візуальні та звукові ефекти: Гра пропонує вражаючу графіку та деталізацію, яка переносить вас у магічний світ. Музика та звуковий дизайн також відіграють важливу роль у створенні настрою та поглибленні іммерсії гравця.

---

Позитивні аспекти	Негативні аспекти
Величний і деталізований світ	Деякі технічні проблеми на початку випуску гри
Захоплююча сюжетна лінія та інтриги	Деякі завдання можуть здаватися повторюваними
Система вибору та наслідків, які впливають на історію	Може зайняти багато часу для повного проходження

Висновок: The Witcher 3: Wild Hunt - це епічна гра, яка пропонує гравцям незабутню пригоду у світі фентезі. Захоплююча сюжетна лінія, величний світ, розмаїття завдань та можливість впливати на хід подій роблять гру неперевершеною. Незважаючи на деякі недоліки, The Witcher 3: Wild Hunt - це відмінний вибір для шанувальників фентезі та пригодницьких ігор.

Где фиксы багов в Киберпранке 2077?