Де немає собаки, там гавкає лисиця або скільки коштує задуха?

Головна проблема цієї гри, яку не можна проігнорувати – це назва, в якій присутнє словосполучення – Silent Hill. Це не просто назва, це жанр, а Silent Hill f, ніякий не Silent Hill і ніякий не горор – це слабкий слешер з добротною графікою та поганою оптимізацією (гра, і не у мене одного, вилітала на робочий стіл про помилку у рушії). Японська школярка, яка весь час біжить незрозуміло куди, незрозуміло навіщо і незрозуміло чому. Візуально красива гра, павукові лілії, що розповзаються по туманному місту, старі святилища. Все, що відбувається, хоч і викликає інтерес, але сюжет подається настільки рвано, що мотивація героїні абсолютно незрозуміла, а найсумніше, що вона не стає зрозумілою навіть після закінчення гри. Він набуває певного важливого контексту тільки на НГ+ і НГ2+ і, як на мене, це найтупіше рішення в контексті ігроладу і тривалості даної гри. Є, звісно, й інтригуючи сюжетні моменти, розкриття яких чекав всю гру, але в підсумку так нічого й не дізнався. Другорядні персонажі взагалі невідомо навіщо були потрібні – опудало на полі за пару записок було розкрито більше, ніж вони. Після проходження сидиш і думаєш, а в чому був сенс? https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3574679281 Загадки ніяк не здивували, швидко вирішувалися, хоча інколи логіку деяких загадок не можна було зрозуміти. І, курвα, звідки я можу знати, як виглядає лист кудзу?! Щодо бойової системи багато хто висловив негатив, але, особисто я б не сказав, що вона прямо жахлива, але її проблема в тому, що вона не працює належним чином і її існування, скоріше, взагалі безглузде. Вона більше нагадує слешер, але такий повільний, що ти просто починаєш злитися – Хінако так довго і так важко замахується зброєю, що просто починаєш мимоволі думати, ніби це ти щось не так робиш і в підсумку ти завдаєш удари зброєю по чому завгодно: стіні, дверям, повітрю тощо, але не по тому, по кому треба. Коли супротивників декілька, тут починається просто божевілля з ривками, а стаміна в свою чергу закінчується досить швидко, ти тупо не встигаєш ні вдарити, ні ухилитися. До слова, стак ворогів теж не завжди спрацьовує, заряджена атака не зупиняє ворога і по тобі починається серія ударів, яку припинити ти вже ніяк не зможеш. Сюди ж, до повільності бойової системи, віднесу і воскресіння ворогів. Цей момент з воскресаючими супротивниками мені абсолютно незрозумілий. Якщо розробник змушує гравця битися, а потім показує йому, що це безглуздо, то навіщо тоді взагалі вся концепція бойової системи в грі? Якщо ви робите бойову систему і прямо змушуєте гравця знищувати супротивників, то робіть це так, щоб від цього була хоч якась користь. При мобах, що воскресають, єдиним адекватним виходом буде вийти з бою і втекти, що в 70% випадків виявляється успішним, в інших випадках вас «замикають» на умовній арені з босами і міні-босами. В цілому палець вниз я міг би і не ставити, але величезна кількість нудних боїв, рваний сюжет і повна відсутність жорстокості та того самого страху змушують залишити тільки негативний відгук, бо на відміну від ремейку Silent Hill 2 – тут своя атмосфера і вона зовсім не гнітюча, вона не створює тобі почуттів відчаю, злості, жалю, але тим не менш, що парадоксально, все ж залишає якісь невеликі приємні емоції. https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3574679064 Зробив попереднє замовлення цієї гри, і вже пошкодував сто разів, якби знав, що буде така гра – не купив би. Прохожу її лише для того, щоб пройти, не більше. Та й до проходження себе іноді змушую, чесно кажучи…

Музика: ну раз не було Смарагдове небо, то погана(шуткую, норм музяка). Сюжет: своєрідно цікавий, але "розкриває карти" тільки на NG+ і NG++. Дурне рішення для гри такої довжини і темпу. Символи: намагається бути “розумною грою”, але виходить набір кліше, хоч і не вкрай погано(парадокс XD) Страх: відсутній. Тривожність: відсутня. М’ясо: жесткач трохи присутній. Без жарту ясно, чому в Австралії заборона. Графіка: не проривна, деталей немає. Оптимізація: 4060m, DLSS Quality, +60 fps. Frame Generation нема. Плоха. Жанр: не хорор, не соулс. Щось між "ніщо" й "недо". Геймплей: дерев’яний. Обов’язкові бої насильство над гравцем. Інвентар: какашка. Атмосфера Японії: сильна, але світ мертвийв в прямому і переносному. Коридори, в яких немає сенсу щось роздивлятись. Міста: гарні фасади, але без життя. Трухани на мотузці = бетонна стіна. Арт-дизайн: локації і 3-4 вороги виглядають стильно. Загадки: нормальні, але їх мало.(Грав на Сюжеті) Амулети: ехееей, крутим казік, вибиваєм кращі. Лудоманам гра заборонена. "Той світ": чорне ніщо. Сумно, бо бачиш тільки чорний.(імхо) Святилища: темрява заради темряви, до того ж "чорнота" не викликає тривожності, та і взагалі дебільна лока. Вороги: 3–4 типи. Гра спеціально штучно розтягнена завдяки безкінечним нападкам і довгим боям. Фінали: п’ять штук. Перша оказалась найкращою. Фінали(2-4): велике розчарування чи просто анімешна єрунда. 5й фінал більш як очевидний рофл))) Повторні траї: сенсу нуль. Душитись вдруге нема бажання. Єдиний 👍🏻 момент: головоломка з пугалами реально прикольна і викликала дивні відчуття. Рекомендація: максимум - ігрофільм на YouTube, і то якщо норм до історії про підлітків і їх біди з головою.

Я дуже чекала релізу цієї частини і сподівалась, що вона буде навіть краща ніж попередня, бо люблю японщину і все в цьому стилі, але, на жаль, гра мене задушила вже на перших годинах. Неймовірна кількість мобів, які вилазять на кожному кроці, стаміна, якої не вистачає навіть на один файт, жахлива витривалість зброї, заміну якій знайти непросто, незручна бойова система, недостатня кількість хілок. І я б не жалілась, якби це була хоча б середня складність, але я змушена виживати на Story моді, і мені це дуже не подобається, бо в таких іграх я зазвичай хочу просто насолодитись сюжетом без напрягу і максимально зануритись в атмосферу. Так, гра зроблена красиво, але задоволення від проходження я не отримую і майже всі мої ігрові сесії закінчуються через Alt + F4. Не впевнена, що пройду до кінця, але буду намагатись. UPD: під кінець гри стало набагато краще в плані зброї і хілок, навіть важкість перестала бути проблемою коли качнула скіли, але поки що це досі велике жирне НІ від мене. сюжет незрозумілий і кінцівка нічого не прояснила, проблеми з колізією і анімацією - місцями гра просто дерев'яна. іноді просідали фепеси і на екрані з'являлось незрозуміле мерехтіння, де кадр різався на смужки, через що доводилось перезапускати гру. спочатку я думала, що це щось у мене - не апдейтнула дрова чи ще щось, але потім побачила цю саму проблему в інших юзерів, тому сорі, але мінусів у грі більше ніж плюсів.

Дропнув через 4 години гри. - Бойова система лайна (основна причина скіпу цієї гри) - Обмеження інвентаря (навіщо?) - Поламка зброї, коли навколо тисячі мобів (навіщо?) - Повна відсутність української мови - Це що завгодно, але не Silent Hill І це я грав у Story режимі. Хто обирає Hard — мої співчуття. Konami, thank you kindly for the key, it really means a lot, but no, that's a skip for me :)

Тезово про головне. 1. У тебе психологічна травма (норма для SH). 2. Все навколо намагається тебе вбити. 3. Перші 30% гри — цікаво, далі починається дурка. 4. Замість сюжету дурка. 5. Замість різноманіття в геймплеї — дурка (норма для SH). 6. Замість бойової системи, незграбний ближній бій з ухиляннями та контратаками в таймінг (краще б уже теж була дурка). 7. Замість саундтреку, Акіра Ямаока здійснює половий акт з твоїми органами слуху використовуючи бабкіни кастрюлі, дідову стару дрель та божевільні завивання сусіда Толіка, який знову накидався (норма для SH, але вже трохи заїбало). 8. Якщо замість японської озвучки поставити англійську (хоча підозрюю, що взагалі будь яку, окрім японської), гра перетворюється на дешевий серіал про кохання в селі. 9. Якщо є трошки сміливості спробувати зрозуміти, що тут відбувається, то гру треба пройти на 4 різні ендінги. Навіть після цього розуміння не гарантується. Але гарантується дурка. Є ще купа записок для “кращого розуміння”, але там знову дурка. 10. Дуже гарна оптимізація, взагалі не відчувається що гра на UE5. Відмічу тільки, що під час файту з великою кількістю ворогів, починаються дикі статери з подальшим ризиком вильоту на десктоп. Можно вилетіти і просто так. Можна принести в жертву половину своїх FPS невідомому каменю на краю села, просто за те, що ти дивишься на нього. Але це дрібниці, на які явно не варто звертати увагу, бо ти ж тут за цікавим, проробленим сюжетом і глибокою персональною драмою, так? Мінуси: - немає, гра ідеальна. Плюси: - присутній традиційний для SH ендінг з UFO; - дуже гарно передане постійне відчуття напруги, бо можна не дійти до сейву через раптовий виліт і доведеться перепроходити душний файт з босом ще раз; - бої значно цікавіші, якщо вимкнути музику гри й увімкнути саундтрек до Hotline Miami. В цілому досить непогана гра, приблизно 12/10, шкода тільки що херня.

ганяти японських дівчаток по страшному місту , це заєбісь )

Перші враження

Я вже люблю Silent Hill f. З самого ранку сиджу та просто не можу відірватися. У порівнянні з другою частиною відчувається прогрес у плані механік, а геймплей став набагато цікавішим. Press F за музику Акіри Ямаоки, як завжди, вище всяких похвал. Атмосфера, в свою чергу, тримає в напрузі, постійно думаєш, що за наступним поворотом хтось буде. Але локації, бляха, настільки неймовірні, що забуваю про шифт і ходжу, розглядаючи кожну деталь. Багів/проблем з оптимізацією поки не зустріла, все працює, тож враження від гри виключно позитивні.

Після проходження

Зайняло воно трохи більше 11 годин, при тому що я досліджувала все доволі повільно. За цей час зустріла кілька душних моментів. Але плюсів було значно більше, і загалом моя думка не змінилась.

• Сюжет Що тут казати...він традиційно заплутаний. До кінця так і не розумієш, що відбувається. Silent Hill f розгортається в Японії 1960-х років, що приносить у серію свіжий погляд. Використання японського фольклору, особливо концепції юрей (духів чи привидів), чудово поєднується з сюрреалістичною і кошмарною атмосферою. Ви граєте за Хінако Шімідзу, старшокласницю, яка бореться з домашнім насильством, соціальною тривожністю, очікуваннями суспільства й внутрішніми страхами. Жахи, з якими вона стикається, тематично пов’язані з її особистими травмами та гнітючою структурою, що її оточує. https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3575118485
• Геймплей Що стосується геймплею, то, як я вже писала, тут все стало значно краще. Додали механіки, які дозволяють покращувати витривалість, хп та інші характеристики. Зброю потрібно вчасно ремонтувати, щоб вона не зламалася й не зникла назавжди зі спорядження. Однак, що мені здалося не найприємнішим (я б навіть сказала душним), так це те, як на початку гра жахливо дратувала нестачею стаміни. Кілька ударів, відскок - і ти вже мішень для будь-кого. Часто виводило з себе.Тепер це не опція, а необхідність - треба прораховувати кожен свій крок, поки не прокачаєшся хоча б трохи. Загадки не викликали труднощів, вони доволі цікаві. Порадувало й різноманіття монстрів. Вороги огидні - у найкращому сенсі. Вони слизькі, викривлені, рухаються максимально неприродно й головне — непередбачувано. Тому часто розумніше просто тікати.
• Атмосфера Графічно гра вражає і працює добре, як для проєкту на UE5:). Відчувається, що розробники справді витратили час на тестування й оптимізацію перед релізом. Для людини, яку такі ігри зовсім не лякають, Silent Hill викликав різні почуття. Туманні, зруйновані вулиці селища тепер просякнуті моторошним історичним відлунням, що робить атмосферу ще більш потойбічною. Місто - це живий, дихаючий організм, його розклад майже поетичний, наче він віддзеркалює емоційний занепад персонажів і впродовж розвитку сюжету змінюється разом зі станом героїні. https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3574398010 Якщо ви шукаєте «прямий» хорор, можете розчаруватися. Я б сказала, що гра бере саме зануренням. Досліджуйте, читайте записи в щоденнику і насолоджуйтесь саундтреком. https://www.youtube.com/watch?v=iSgIUOtmkiA&list=RDiSgIUOtmkiA&start_radio=1
• Підсумок Чудова гра. Для її проходження не обов’язково знати попередні частини. Як давні шанувальники серії, так і новачки знайдуть щось для себе цікаве.

Тим, хто вважає, що Silent Hill f — це не «Silent Hill», я пропоную поставити собі запитання: що робить гру Silent Hill собою? Пора прийняти, що франшиза буде розвиватися, хочете ви цього чи ні. Гра доводить, що назва - це лише назва, і якщо ви розумієте основу, то ідеї, які лежать в ній, можуть жити вічно, де б ви не знаходилися.

Гра хороша, але не схожа на Сайлент Гілл. Тепер ми маємо полоску здоров'я та стаміни, менш пригнічену атмосферу, і немає власне самого славнозвісного американського містечка. Тим не менш, мені сподобалось, наскільки розробники передали свою культуру, різні ритуали та вірування, наскільки детально перенесли реальне самотнє японське селище у його ігровий прототип. Сюжет мені сподобався, відчувала на всі 100%, що автором сценарію був Ryukishi07, що є одночасно плюсом та мінусом. Рюкіші, здається, вперше працює з таким типом ігор, бо графоманія, що присутня всім його візуальним новелам, частково перйшла і у Silent Hill f. У грі присутній щоденик головної героїні, і мій дойоб у тому, що інколи інформація про персонажів, яку я могла би побачити на екрані, представлена текстом. Деякі персонажі страждають від малої кількості екраного часу і їх текстовий опис не дуже співпадає з побаченим ( Сакуко ). Та в цілому історія зацікавила мене настільки, що я пройшла гру 2 рази і роздумую щодо NG2+. Так, тут треба пройти гру декілька разів, щоб відкрити сюжет по справжньому, на NG+ відкриваються нові катсцени та боси, нові записки та предмети для прокачки. Музика та саунддизайн чудові. Візуально гра неймовірно красива і має цікаві дизайни монстрів, що є важливим аспектом у серії SH. Також, маю відмітити, що є класно поставлені "скрімери", коли монстр нападає із-за кутка, під час яких я орала від несподіванки. Щодо геймплею маю змішані відчуття, головне, що дуже не рекомендую починати перше проходження на високій складності - 3 акт задушить вас кількістю мобів. Однак, водночас стандартна складність може здатися надто легкою. На жаль, в цьому аспекті гра погано збалансована. В результаті маємо свіжу та цікаву нову частину серії, яка привносить щось самобутнє та своє, але яка підійде не всім. --- Ціна кусається, тому краще дочекайтеся знижки.

На скільки мені сподобався минулорічний ремейк СХ2 від блуберів, настільки ж абсолютно не зайшла ф-ка. Бажання зробити рефанд виникло після перших файтів, які ну капець які дерев'яні. Я просто зрозумів, що в таке не зможу грати, і буду плюватись всю гру. Що власне потім і підтвердив для себе, подивившись подальші фрагменти гри на ютубі. Дуже не сподобався темп з яким подається сюжет на початку, буквально 10 хвилин гри пройшло, а в місті вже наступив повний апокаліпсис. Це не сх, це взагалі щось ліве і незрозуміле, випущене під іменем відомої франшизи. Чекаю ремейк сх1 від блуберів, а ця гра йде мимо. Поки що найбільше розчарування 25 року.

Коли плачуть пагорби

Топчик. Сюжет в стилі попередніх частин: він заплутаний і наповнений великою кількістю метафор та алегорій. Багато деталей і подій не дуже зрозумілі, але розплутувати цей клубок шизухи, перечитуючи записки і намагаючись скласти цей пазл у себе в голові - дуже цікаво. Атмосфера в грі крута. Графіка і саунд дизайн дуже сподобалися. Боївка, про яку так багато дискусій в інтернеті, нормальна. Вона така, як і повинна бути в сурвайвл хорорах: незграбною і повільною, щоб гравець відчував тривогу і страх перед кожною сутичкою, а також постійно стояв перед складним вибором - спробувати вбити даного монстра, чи все ж таки краще пробігти максимально непомітно, зекономивши ресурси. Проблема у тому, що більшість людей намагаються грати в цю гру, як у якийсь резідент івіл, або сх2 ремейк, думаючи, що треба вбивати все живе на своєму шляху. Єдине, що трішки мені не дуже сподобалося, це остання третина гри, де тебе змушують битися з монстрами, і не дозволяють пройти далі по локації, доки ти всіх не вб'єш і я говорю не про альтернативний світ, там якраз це сприймалося гармонійно, імхо Дизайн босів і монстрів дуже класний: кожен із них має свій символічний і психологічний підтекст, що відображає внутрішній стан головної героїні. Мені гра зайшла, то ж раджу всім, хто любить психологічні хорори, сурвайвл хорори, туман, сайлент хіл, ямаоку, японію і всяке таке сяке.

Дуже важко дивитися після цієї гри на квадроберів

Перед тим як почати: я проходив лише Silent Hill 2, тому не можу стверджувати, чи є Silent Hill f «справжнім представником серії». Я проходив гру на максимальному рівні складності: бої — на Hard, загадки — на Lost in the Fog. Це доволі важливо, оскільки складність безпосередньо впливає на сприйняття сюжету та гри.

А годинник-то вже тікає

Події гри відбуваються у 60-х роках у Японії. Ми граємо за японську школярку Хінако, яка живе з матір’ю та аб’юзивним батьком, для якого Хінако — повне розчарування, особливо на тлі старшої сестри Джунко. Не витримавши тиску, Хінако тікає до друзів: Сю — хлопця/краша Хінако, Рінко та Сакуко, її подруг. Під час розмови місто огортає туман, накриваючи його смертельними квітами, і тепер наша мета — вижити.

Труби, бити, ножики та загадки

Одразу відповім на запитання: чи стала Silent Hill f схожою на Souls? Якщо говорити про складність — то ні, але якщо про душність… На відміну від Silent Hill 2, тут немає незламних брусків дерева та труб, як і вогнепальної зброї. Або шукаєш інструменти, або новий дрин. Однак ті, хто дивився моє проходження, знають, що я обрав більш пацифістський шлях і уникав боїв, де це було можливо. Бо з ворогів лут не падає, хілки витрачаються, зброя псується, а ти від цього нічого не отримуєш. До того ж бої — явно не найсильніша сторона гри, бо, крім міцності зброї, тут ще є стаміна та «менталка». Остання дає можливість завдати сильного відчайдушного удару, але не варто хвилюватися, якщо вона закінчиться, бо в Хінако й так дах протікає з часом вона трохи відновлюється самостійно. Щодо боїв — вони дуже повільні: поки Хінако підніме трубу, поки вдарить, поки відійде від свого удару — можна зробити чай. Звісно, можна й легкими ударами колупати, але стан у правильний таймінг можна отримати тільки від важких ударів. Тому, коли гра підкидала мені більше ніж одного противника, ставало непросто. Особливо враховуючи, що є такі локації, де гра прямо каже, що ти не пройдеш далі, поки не переб’єш усіх. А тому я зі своєю тактикою «пробігти гру» йшов куди подалі — і доводилося грати. https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3580831633 Загадки задизайнені цікаво, але якщо на рівні Hard у Silent Hill 2 я підглядав відповідь лише до загадки з темною кімнатою та сейфом, то на Lost in the Fog у Silent Hill f майже до кожної загадки дивився підказку. Можливо, це через класний український переклад у двійці, але тут усе або якась мега-гра з алюзіями та символізмом, або просто «збери всі предмети». Мені подобаються складні загадки, де треба думати outside the box, але впевнений: майже будь-хто без інтернету тупив би над тим, що в першій загадці хризантема — це ваза, а слива — це щур у листку сливи . Окрім загадок з опудалами, навряд чи я щось згадаю через рік, не заходячи в гру.

…і все ж — чому позитивний відгук?

Якщо розбирати кожен окремий елемент гри, то виходить якась фігня: сюжет на перший погляд незрозумілий, грати незручно, загадки здаються перевантаженими. Однак якщо додати трохи японської дичини, раптом усе стає на свої місця. Я вже казав, що свою роль відіграла й складність: якби Хінако билася, як Джеймс із його міцними трубами та нескінченною стаміною, гра сприймалася б як екшен-пригода. Тут же треба і за стаміною слідкувати, і бити в потрібний момент, і стежити за різними типами ворогів — одні можуть бути повільними, але дуже заважати, а інші ледь не стрибають по всій і так невеликій арені. Через незручне керування та високу складність гра глибше занурює в себе, і тобі вже не байдуже до того, що відбувається. Тобі стає цікаво, чому Хінако ігнорує ляльку, яка попереджає про небезпеку, у якій ти, як гравець, не сумніваєшся; чому Сакуко з самого початку називає тебе зрадницею; чому Рінко тебе недолюблює. І що далі ти просуваєшся сюжетом, то цікавіше стає. А коли бачиш катсцени з ритуалу, де Хінако сама відпилює руку, дозволяє ставити клеймо на спині, показово відмовляється від дерев’яного кляпа, дозволяє зняти шар обличчя, щоб вдягнути маску — ти від щирого серця кричиш, нічого не розуміючи, ненавидиш Хінако за її ірраціональність , але все одно продовжуєш грати. Бо тобі вже не байдуже до персонажів — ти хочеш отримати відповіді, а для цього треба пройти гру знову. А я і не проти.

Що не сподобалося

Відчувається, що на Ямаоці тут зекономили, бо якоїсь різниці в саундтреках майже не відчувається, тоді як у Silent Hill 2 треки більш різноманітні й чудово пасують грі. Якщо Silent Hill f це Мік Гордон з DOOM, то Silent Hill 2 це Дам'ян Мравунац з Serius Sam. Боси та мінібоси. Їхня кількість тут смішна — аж цілих три — і всі вони майже однакові. У другій частині їх більше й вони різноманітніші: Пірамідоголовий хоч і б’ється як дерево, але має крутий дизайн; бій із монстром із м’ясистими губами цікавий; аб’юзивний татусь — теж неочікуваний; Едді — окрема історія, і тут більше заслуга локації, ніж самого бою. У Silent Hill f цікавих босів просто немає. Є ще вороги, які спершу здаються босами, а потім повторюються. Дизайн місцевого бос-спавнера мені сподобався, але коли розробники вирішили додавати його через кожну другу локацію наприкінці гри… Ну й особисто мені не сподобалася купа предметів, які відновлюють усе одразу — і здоров’я, і менталку, і стаміну, і трохи того й сього. Мені більше імпонувала стара система, коли все обмежувалося набоями до зброї та двома варіантами лікування — ліки або голка.

Failure? Fine? Fantastic?

Я розумію, що гра багатьом не сподобалася. Передушила. Все, що можу сказати: можливо, це не найкраща гра, якщо розглядати її як розвагу, але однозначно — дуже хороший горор-виживач і потенційно гра року особисто для мене. Бо попереду ще є Змучені душі. Сподобався огляд? Завітай до моєї спільноти та підпишись на куратора, щоб не пропустити інші: 👉 https://steamcommunity.com/groups/bizzarereviews

Still recommend that game, nice story, nice level art, but not enough foes' archetypes (I mean a lot of reskins of the same monsters) + really bad combat system, I wish Konami took fighting systems from SH2 remake, but overall game is worth playing

Ви шо там йобнулись?

НАЙГІРША БОЙОВА СИСТЕМА ЯКУ Я КОЛИ НЕБУДЬ БАЧИВ

Відразу скажу, що моя оцінка навряд чи буде для більшості об'єктивною, бо навіть не дивлячись на всі мінуси, для мене ця гра - справжній шедевр. В основному всі інші горори, які я грала до цього хотілось швидко пробігти, уникаючи додаткового контенту, записок чи предметів, але з "Silent Hill F" все по іншому. Тут я грала вилизуючи всю карту в пошуках нових деталей лору, по частинкам збираючи в голові цілісний пазл. Пройшла всі кінцівки на одному диханні, чисто щоб дізнатись до чого в результаті призвели різні вибори головної героїні. Я фанатка такої подачі сюжету, коли постійно треба переосмислювати події, розглядати кожного персонажа з різних сторін, розуміючи, що абсолютно в кожного є як біла, так і чорна сторона. Детальніше про саму історію я розповідати не буду, бо вона надто багатогранна і кожен може зрозуміти її по своєму. Відмічу тільки, що проблематика патріархального устрою не є основною в грі, тут скоріше по те, як твоє оточення може вплинути на сприйняття світу, втечу від реальності і пошуки самого себе. Ми бачимо світ очима Хінако, яка ще з дитинства сильно травмована, через що загострюється увага на тому, що вона так сильно ненавидить і боїться. Дуже важливу роль тут відіграє і японська міфологія, від чого і випливає, як на мене перший мінус: якщо ви не японець, або не розбираєтесь в японській культурі, можна упустити важливі моменти історії. Дещо будуть пояснювати в записках і щоденнику, але багато інформації мені приходилось шукати самій. Також багато японського тексту на стінах, книгах і тд просто не перекладено! Боївка тут не прямо жахлива, просто відчувається не сильно пристосованою під такий жанр. На вузьких вулицях вічно виникають проблеми з камерою, персонаж врізається в об'єкти, а ухилитись взагалі немає куди. Гейм дизайн далеко не ідеальний, через що більшість дійсно не зможуть насолодитись грою, хоча особисто для мене це ні разу не зашкодило. Атмосфера й візуал тут на висоті, а музика ідеально доповнює всю цю картину. Вулиці маленького містечка, вузькі переходи, гірська місцевість, ліси, річки та древні храми. Яскраві червоні та зелені відтінки дуже гарно приглушені сірим туманом. І навіть за дизайном локацій приховано багато секретів і символізму, тому рекомендую вдивлятись в кожен куток і все аналізувати! Сайлент Хілл Ф не буде лякати дешевими скримерами (а я очікувала саме цього), скоріше просто намагатиметься викликати дискомфорт і напругу. Думаю розробники хотіли щоб гравець розділив зі своїм героєм відчуття покинутості і самотності. В технічному плані гріхів є достатньо. Гра може вилітати і це дратує. На ультрах працювала стабільно, проте в конкретних моментах падав фпс. Не знаю, чи цей баг вже пофіксили, але коли ти вимикаєш motion blur і ходиш по калюжах, то на екрані стаються справжні жахи (тут вже дійсно було страшно). Перед покупкою важливо розуміти, що це в першу чергу сюжетна гра, в якій прийдеться проходити все по кілька разів для цілісності історії (або хоча би глянути нові катсцени на ютубі). Тут та ж сама ситуація як і з серією Nier, закривши всього одне проходження, вважайте, що ви НЕ пройшли гру повністю! Не варто судити цю неперевершену історію по відгукам людей, які навіть не намагались заглибитись в неї. Гра не для всіх і це варто розуміти.

Здобування платини: складність 7/10. Це виявилось важче ніж я очікувала. Складність "Lost in fog" не те щоб сильно хардкорна, але може змусити грати уважніше, бо мобів стає багато і б'ють вони боляче. З челенджами на босів проблем не буде, їх можна повторно проходити на сторі моді, доки не випаде потрібне досягнення. Важливо до істинної кінцівки отримати всі дощечки ема (до однієї з них втратиться доступ) та по можливості знайти всі омаморі. Повернутись в старі локації гра вам не дасть, пропустивши важвивий предмет прийдеться запускати нг+.

https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3577261200

єдине що мені не подобаєтся про цю гру це те що вона інколи страшна

топ гамза, перший раз грав шо-то таке, загадки цікаві и в одночас тяжкі( на найвижчій складності), сюжетка тяжка для розуміння, без доп. записок, а так гра чотка, посрав в штани знатно

Пу-пу-пу, напевно почну з мінусів цієї гри. Перше — блядотьсяка бойовка: максимально душна і взагалі непотрібна в такому вигляді. У якийсь момент я просто почав бігати від ворогів, і це працювало в 95% випадків — спокійно зібрав усе, що треба, і побіг далі. Друге — блядський баг із тряскою екрана, який на момент написання відгуку так ніхто і не пофіксив, хоча проблема масова. Третє — супер похуїзм до деталей світу. Дуже складно відчути світ живим, коли більшість об’єктів зроблені «аби були», а не щоб занурити тебе в атмосферу. Але… але попри всі ці мінуси, гра мені сподобалась. Сподобалась сеттінгом, сподобався звуковий дизайн, сподобалась історія та її подача. Є увага до деталей ворогів і головного героя — від цього всю гру реально важко було відвести очі. Це дійсно Silent Hill. Можливо, не той, якого всі чекали, але все ще доволі крута гра з класним сюжетом, яка швидко затягує. Я рекомендую її пройти, хай навіть це буде трохи болісний досвід. P.S. 1500 грн за 8 годин? Реально?

анімешка щось бігає та б'ється

я рекомендую цю гру до ознайомлення, АЛЕ БУДЬ ЛАСКА, ОБДУМАЙТЕ 10 РАЗІВ, ЧИ ТРЕБА ВАМ ТАКА ГРА ЗА ПІВТОРИ ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ! Гра досить таки файна, затягує сюжетом, візуальною складовою (особливо я кайфанув від палітри сірих та червоних кольорів), бойова складова, тощо. Якщо вам не ліньки читати через кожен переломний момент щоденник Хінако, то сюжет дасть вам дуже великий покладень для подальших роздумів. Цікаво спостерігати за зміною персонажів та відкриття їх внутрішніх світів, які ви і відкриєте протягом проходження гри. Особисто мене захопило спостерігати, як деякі елементи. (на рахунок цього я напишу окремий абзац, тому перш ніж напишете гнівний коментар до цієї рецензії - дочитайте до кінця). Тим не менш, є і прикрі аспекти. Бойова складова виконана якісно, але коли на механіці складного бою з ДУЖЕ ОБМЕЖЕНОЮ КІЛЬКІСТЮ ЕНЕРГІЇ та зброї покладено приблизно 40%, а то і 50% гри, то вибачте, це нудно. Особисто я не був готовий до такого складного бою у грі, з величезною кількістю траїв та просто скаженим обміркуванням кожного наступного удару. Загадок, на мій погляд, дуже мало. Авжеж, вони цікаві, складні, пов'язані з сюжетом, але їх мало. Порівняно з ремейком другої частини їх майже немає. І так - це не Сайлент Хілл. Це гарний хоррор в японському стилі зі своїми особливостями. Але це не Сайлент Хілл. Лише назва та деякі елементи сюжету, які притаманні легендарній серії ігор. На останок хочу підвести свій підсумок. Гра гарна, але вона не коштує своїх грошей. Якби можна було оцінити по 5-ти бальній системі, то гра отримала б у мене 3.5 балів. Азіати, якщо чесно, програли полякам по якості продукту. Сайлент Хілл 2 ремейк дійсно легендарний, а цю гру, я, напевно, забуду протягом одного або двух місяців.

Ну что же... Мое прохождение SHf подошло к концу. Пока не знаю, буду ли я проходить ещё раз, чтобы получить все концовки, но знаю точно — мнение об игре я уже составил. И оно не всем понравится. Игра — крепкий среднячок. 5–6/10. Буду по порядку рассказывать, что понравилось, а что нет. ⚙️ Техническая часть Оптимизация на уровне SH2 Remake, что, на самом деле, похвально. Всё-таки игра только вышла, и понятно, что разными патчами будет фикситься. У меня на Ryzen 5 5600g и RTX 5060 на высоких настройках с DLSS на «качество» меньше 70 не выдавало. Если просадки и были, то это на уровне погрешности движка (ибо только на нем у меня ловились баги с фпсом до 17). Но я столкнулся с неприятной проблемой — игра выставила в полноэкранном режиме/оконный без рамок мое родное FullHD, что в целом ок, но… оно выставило 50 герц, и как это фиксить пока не ясно. Пришлось играть с вертикалкой, и благо я прошел игру на геймпаде, поэтому не почувствовал тот самый инпут-лаг. В остальном — всё норм. Багов на удивление не было (за это разрабам огромный плюс). Оптимизон для UE5 очень даже неплох, особенно если сравнивать с теми играми, которые сейчас выходят на UE5 (Borderlands 4, привет). Интерфейс — простой, понятный и приятный. Хз, что ещё сказать, но вопросов к «техничке» у меня нет. Минусы: оптимизация всё ещё хромает для ААА-проекта; игра решила, что мне норм будет играть в 50 герц (и это ещё повезло — люди ловят и 30, и даже 24). Плюсы: оптимизация как для UE5 очень хорошая; багов нет (или они такие редкие, что я их не заметил). 🎮 Геймплей Как сказал один человек: «Почему я должен платить 1.4к за простую ходьбу?» — и я с ним согласен и не согласен одновременно. Всё-таки ходьба не простая, а с загадками и пиздиловкой. Но про боёвку мне есть много что сказать. Я бы реально руки скрутил тому, кто её делал. Мало того, что это копирка и закос под соулс-лайк, так ещё и уёбищные станы после каждого удара просто уже заебали! Тайминги для окна пососные, учитывая, что противники быстрые, а ты — медленная ебаная шлюха. Ты просто не успеваешь нанести один удар, и после попытки ловишь комбо в ебало. После, наверное, первых пяти противников я начал просто скипать мобов, если это было возможным (а это, к сожалению, не всегда). И да, те, кто кричат, что SH никогда не был зациклен на боёвке, будут правы, но только частично. Потому что SHf очень даже зациклен. С чего я так решил? Правильно — боссфайты. Это кошмар, даже при том, что я прошёл Elden Ring и DS3. Вот только там я кайфовал от победы над боссом, а тут я кайфовал от того, что больше не нужно с ним драться и терпеть кривущую камеру, которая в фокусе на противнике мешает нормально управлять персом. Плюс ебаные анимации и станы после удара. Короче говоря — боёвка это ужас. А вот загадки получились очень даже интересные. Каждая загадка имеет свою сложность: есть и очевидные, и реально сложные (без ютубов, мам, пап и кредитов). Тут прям порадовало. Минусы: боёвка, коридорка. Плюсы: загадки. 🎨 Визуал Ахуенный. Японская мифология — сама по себе пиздата, и её внедрили в игру очень классно. Попадать в отдельный мир, где встречаются загадки и визуал японского фольклора, было просто фантастикой. Город выглядел красиво, и очень жаль, что ему уделили мало времени. Для серии SH это странно. Анимации персонажей, предметов, мобов и всего окружения были хорошими, не вырвиглазными. Но игра абсолютно не страшная. Она пыталась в хоррор — не получилось. Пыталась в психодел — не получилось. Пыталась брать тебя напряжением — получилось, но не от визуала, а потому что за тобой бежит залупа, а ты не хочешь с ней пиздиться из-за кривой боёвки. Играл я ночью — страха не было вообще. В Resident Evil 2 Remake я принципиально не играл ночью, потому что очко сжималось. В Dead Space Remake — тоже самое. Для меня это показатель хоррор-составляющей. SHf его не прошёл. Плюсы: визуал японской культуры, деревушки и школьники. Минусы: игра пыталась в хоррор, но обосралась. 📖 Сюжет (спойлеры) Глубина истории: хуета. Игра буквально преподносит всё на ладони. Да, будет интрига, если ты ленивая хуйня и не читаешь записки/дневники. Но с учётом количества загадок в игре ты обязан их читать, иначе можешь пропустить что-то важное. Но в целом — интриги нет. Своим предположением о концовке я это доказал. Персонажи: не запомнились вообще. Скучные и неинтересные. ГГ — скучная, кентик — скучный, бабы — скучные. Только чувак в маске показался чем-то стоящим, но в итоге оказался скучным хуесосом, который там просто «по приколу». Честно, никто не запомнился. Но +реп за то, что пытались раскрыть персонажей (даже ту бабу, которая в начале сдохла). Мир и лор: мир сделан круто (и я это уже говорил в визуале), но лор… мид/нижмид. Не затягивает вообще. Подача: стандартная — катсцены, записки, геймплей. Ничего необычного, но оно работает, потому что всё равно углубляешься в лор. Минусы: персонажи, глубина истории. Плюсы: мир и лор (не топ, но норм). 🎵 Звук и музыка Саундтрек: я его не запомнил. Может, просто не вникал? Хотя нет, вникаю обычно. Короче, он был скучным, не зацепил вообще. Озвучка: японская — очень крутая, идеально вписалась в атмосферу. Английская — вообще мимо, нет эмоций. Видно, что японцы старались больше. Звуковой дизайн: мид/чуть выше. Базовые трески, звуки шагов. Если бы сделали, как в Dead Space Remake (сердцебиение в напряженные моменты, дыхание от страха, а не от усталости), то реально было бы страшно. А так — среднячок. Минусы: англ. озвучка, саундтрек. Плюсы: японская озвучка, звуковой дизайн. 🌍 Иммерсивность Погружение: в сам мир — хорошее (визуал тащит). В сюжет — никакое. Эмоциональное воздействие: нет. Пример: сцена, где она отрезает себе руку. Разрабы хотели, чтобы мне стало больно — а мне было похуй. Уникальность: да, игра пыталась быть «тем самым Silent Hill», но у неё это не получилось. И ладно мои слова — так говорят и те, кто играл в самые первые части. Минусы: погружение, эмоции, уникальность. Плюсы: отсутствуют. Итог Ожидал ли я чего-то такого? Да. Но мои ожидания были занижены. Я реально думал, что будет хуже — а игра смогла меня удивить. В итоге — крепкая 5, с натягом на 6. Буду, наверное, перепроходить ещё раз, чисто чтобы открыть все концовки.

Впринципе прикольно оптимизация достаточно хорошая сюжет конечно запутанный но пойдет

фнаф 4 страшніше канєш але це тож непогано після проходження гри можу сказати що фнаф 4 все ще страшніше але і це дає просратись

Silent Hill f можна вважати як Walking in the fog meme.exe v2.0 https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3574333174 Що тут казати... В принципі такий варіант Сайлент Гіллу мене зацікавив принаймні свіжою атмосферою та саундтреками усім відомого Akira Yamaoka! Щодо графічного плану гри, то я окрім трьох літер UE5 більше нічого не можу сказати. Маючи ПК з начинкою 4060ti i5 10400 32ram оптимізація на рівні Silent Hill 2 2024, або як ще сказати - цього не вистачає для Дуже комфортної гри з Максимальними налаштуваннями FullHD. Але якщо в деяких моментах стиснути свої зуби, то тоді наче й непогано все йде :) Музичний супровід тут на висоті, адже самі розумієте яккий композитор брав участь в розробці гри. Керування тут для мене дуже специфічне, бо я так розумію воно більш під геймпад, а я вже й не пам'ятаю коли в останній раз тримав його в руках. Чи є тут цікава атмосфера? Гадаю що так, якщо звістно відокремити її від оригінальних серій ігор SH. Мені навіть сподобалась ідея з цими червоними квіточками та більш привабливим ефектом як би мовити зараження або переходом в потойбічний світ. І це все дуже виділяється на фоні міста під-час ахінєї в катсценах.

8/10

Лупцюємо монстрів трубою і заїдаємо це дійство пігулками Ібупром Макс!