Спочатку Sekiro здається чимось незрозумілим. Не слешер. Не souls-like. Вона здається просто нічим. Ти постійно парируєш і так проходиш далі. Але чим далі ти проходиш і чим сильніше заглиблюєшся, тим більше розумієш, що це реально ні фіга не новий "Соулс". Це інша гра від тих самих розробників, хоч і не менш хардкорна. Але чи страждає вона від цього? Господи, звичайно ж ні. Страждає тільки гравець. Але так і було задумано... Розробники обіцяли нам реально щось нове і ми його отримали. Уперше в серії нам пропонують уже готового персонажа. Ніяких класів. Ніяких безіменних і так далі. Є єдиний створений персонаж, якого нарекли Вовк, обізвали шинобі, дали в руки катану, навчили технікам ніндзя і відправили воювати. І виходить, що з геймплейного погляду, якщо порівнювати з "Соулсами", ми маємо кволого спритника, який звик заучувати таймінги і парирувати. Якщо ви звикли грати якимись танками або чимось ще - забудьте і звикайте до нового для вас стилю. Але навіть якщо в соулсах ви звикли до спритників і думаєте, що на "ізі" пройдете цю гру, то From Software передає вам полум'яний привіт і смачний стусан під зад, бо геймплей тут кардинально інший. Перше, що впадає в око - відсутність стаміни. Тепер не треба розраховувати перекиди і відпочивати в надії на те, що бос не ї*ане вас у цей час. Тепер за допомогою кнопки "В" на геймпаді можна носиться по полю бою хоч до посиніння. І це реально полегшує гру. І щойно на цьому ґрунті ви розслабите булки - вас виї*е перший же бомж, адже на зміну стаміні прийшла концентрація. Цей параметр є і у вас, і у ворогів. Збивати його можна за допомогою контратак. І працює це в обидва боки - контратакувавши ваші удари ворог вибиває вашу стійкість. І якщо він її виб'є - ви будете якийсь час стояти в ступорі, що відкриє вас для нових атак. Водночас, якщо концентрацію виб'єте з ворога ви, то ви зможете завдати йому добивального удару, який його прикінчить. Про вибиту концентрацію сигналізує яскрава червона крапка на тілі ворога. Але ж і здоров'я нікуди не поділося. Ви можете без контратак колупати ворога і звичайними ударами знімати йому здоров'я. Але це довше. Тож як проходити - вирішувати тільки вам. І, здавалося б, усе просто до жаху. Але в цій механіці з концентрацією і контратаками стільки підводних каменів, що можна окрему статтю писати. Господи, чого далеко ходити. Якщо ви перманентно затиснете блок і ворог вдарить вас, то концентрацію втратите і ви, і він. А якщо ж ви ризикнете і контратакуєте саме в момент удару, то концентрацію втратить тільки ворог. Чи варто говорити, що це ризиковано? Думаю, ні. Але це набагато ефективніше. Особливо, якщо привчитися. Крім цього в гру додано стелс і безліч обхідних шляхів. Ви можете скрадатися в траві, по обривах і так далі. Підкравшись до ворога зі спини, ви можете завдати йому вирішального удару, який гарантовано його шотне. І це дуже корисно. Особливо, якщо треба вичепити якогось лучника, які, су*а, дратують! Обхідні шляхи здійснюються переважно за допомогою гака-кішки, чіпляючись яким за певні місця можна по дахах долати майже цілі локації. І це страшенно корисно. Особливо, якщо потрібно бігти до боса або до напівбоса. Дуже показовим був момент, коли я за 2 з половиною години за допомогою стелсу і гака добіг до боса, тоді як ютебери, які билися з усіма супротивниками, робили це за чотири години, а то й більше. Але є в такому проходженні один істотний мінус - досвід. З убитих ворогів падають очки досвіду, які можна вкладати в активні та пасивні вміння. Також з деяких ворогів падають інструменти для поліпшення фляги з ліками і для підвищення здоров'я. Тож якщо до першого боса ще можна добігти, то далі краще фармити, бо перший ватажок - ідіот, а ось далі жо*у вам надеруть не раз. Ще одним нововведенням став протез шинобі, який поставили нашому протагоністу замість відрубаної в бою руки. Він багатофункціональний і дуже знадобиться вам у бою. Ось тільки апгрейди для нього потрібно шукати самостійно, а підказок, у найкращих традиціях подібних ігор, вам ніхто не дасть. Тож потрібно самостійно обстежити кожен куточок локації для того, щоб прокачати свій протез. І, звісно, нарватися на великі неприємності. Але, повірте, воно того варте. Поліпшення є на будь-який смак і колір. І інструмент для підпалу ворогів; і метальник сюрікенів; і, чорт забирай, сокира, якою зручно кришити щити та черепи ворогів. Загалом, є де розгулятися і підібрати щось на свій смак, адже доступно для одночасного носіння тільки три модифікації. За спеціальну валюту на кшталт титаніту з "Соулсів" можна прокачувати різні пасивки і поліпшення для протеза. Загалом, фармити не перефармити. Окремо хотілося б поговорити про ворогів. Коли оголосили, що фентезі йде кудись убік і сеттинг буде наближений до реалізму - особисто я трохи засмутився. Як виявилося, даремно. Сетинг хоч і наближений до реальної Японії, але все ж не повністю. Тому тут знайшлося місце і гігантським зміям, і сороконіжкам, що виповзають із гнилих ченців, і якимось умба-юмбам з довгими кігтями та на четвереньках. Загалом, супротивників багато. Але все ж більшість із них різного роду люди, тож якщо це для вас критично - зверніть увагу. А ось боси - шик. На момент написання огляду я пройшов лише трьох. Перший - дурний дід на коні, якого я запарував до смерті. Я так засмутився його ізічності, що навіть думав негативний відгук писати. Але потім Пані Метелик надерла мені зад і я переглянув свою думку. А вже коли я дістався до третього боса, який на другій фазі почав закликати блискавку, що ваншотила... Ось тоді я і зрозумів, що з босами тут усе добре... Треба зав'язувати, а ще ж так багато треба сказати. Коротенько повідомлю, що візуально гра мені сподобалася. Технічно вона нічого особливого не пропонує, але з погляду дизайну й антуражу - цукерка. Квітучі сади, бруковані дахи і високі храми. Виглядає просто чудово. А звучить і того краще.Особливо японська озвучка. Англійська - фу-фу-фу. Ось із японською - саме воно. А про гру загалом... У гравців думка розділилася. Хтось каже, що це найгірша з ігор студії, а хтось каже, що нове дихання. Мені ж загалом сподобалося. Це щось нове як з погляду сеттингу, так і з погляду ігрового процесу. Це сміливий експеримент, який кине вам виклик. Але чи будете ви готові його прийняти? Вирішувати тільки вам...

Можна побити пенсіонерку, діда, його онука, свого батю і після пізнати справжній дзен.

СЛОЖНА ЙБАТЬ КАК Dark Sous УМЕНЯ ПСИХІКА СЛАБАЯ ВИ ЧО ЙБАНУЛІСЬ

Мене кохали усією префектурою

Sosiro: Asses Burn Twice

Кудлата мавпа кидається в мене гамном і пердить мені в лице. Одназначно рекомендую!

Я отримав платину, чекаю поки Бабазакі дасть мені японське громадянство

Ця гра настільки прекрасна, що тепер я з легкістю зможу парирувати ТЦК (Головне не допарируватись до позивного "окопний шинобі"). Бойовка тут мені особисто сподобалась більше ніж в дс3 і елдені, бо вона якась жива, ти на 100% занурюєшся у битву і не маєш часу подумати про щось ще чи просто жмакати "атаку" і "блок", "кувирок", тут ти "відчуваєш момент" і дивишся за кожним рухом ворога. Але в цій грі є і один найбільший і найстрашніший мінус... - Ця гра закінчується. І закінчується доволі швидко. З нетерпінням чекаю від FromSoftware щось схоже(Add Ukrainian language to your next projects)

ACHTUNG !!! √ Усе, написане далі, є лише суб'єктивною думкою автора, і ви маєте повне право з нею не погодитися, якщо здатні навести адекватні й логічні аргументи. √

Я ****ав, меня ****али. Двічі.

Починаючи грати в гру про пригоди однорукого вовка, я чув про те, що "це зовсім не Dark Souls" (ТА ГОДІ!) і цього разу все складніше, жодної допомоги від коопу, лише здолання, лише заучування таймінгів босів у десятках траїв, жодних білдів, жодної магії, ВСЕ ДУЖЕ СКЛАДНО. Особисто я ніколи не вважав ігри From Software еталоном хардкору, як це роблять деякі, порівнюючи з ними в плані складності все, що тільки можна, але коли справа доходить до Sekirot, то тут я впевнено можу сказати, що гра легша за серію DS, як суб'єктивно, так і об'єктивно. Суб'єктивні причини прості: я вже проходив трилогію Dark Souls, нехай і давно, а також награв кілька десятків годин у Metal Gear Rising: Revengeance, а тому влитися в геймплей було порівняно легко. Щодо об'єктивних причин: гра вельми доброзичлива до гравця - тут і тонни вікон із навчанням майже будь-якого аспекту, і видозмінена система нагород, і "Невидима допомога", й інструменти протезу, і навіть сам геймплей, в основі якого лежить можливість "промацати" багатьох ворогів ціною втрати одного з життів, а потім відносно безпечно піти з бою.

👉 Сподобався огляд? Підписуйтесь на мене на Ютубі та додавайтесь в друзі в Стімі, щоб познайомиться з ще більшою кількістю оглядів українською! І не забувайте парирувати!

📖 Воскресіння все одно відбудеться, але... сила для нього буде взята з іншого джерела. - Емма

Сетинґ - одна з причин чому я довго відкладав проходження, адже середньовічна Японія - це не зовсім те, що мені особливо до смаку. Втім, на ділі вийшло доволі захопливо, тим паче, що сюжет тут вельми зрозумілий і подається в катсценах і безлічі діалогів, а сетинґ середньовіччя розбавлений фентезі елементами. Суть досить проста: 20 років тому в Японії закінчилася чергова війна, під час якої головного героя кинули помирати. Його підбирає синобі на ім'я Філін, називає Вовком і починає тренувати. На момент подій гри Вовк повинен захищати якогось божественного спадкоємця, в якому тече кров дракона, відбити його в тих, хто хоче використати кров у своїх цілях і, зрештою, вирішити, що ж робити зі спадщиною дракона, яка дає змогу людям раз у раз повертатися після смерті, але за певну плату (ПРЯМО ЯК У ДАРК СОУЛС!!!11!!!1!) .

- OMAE WA MOU SHINDEIRU! - DAGA KOTOWARU!

Головна зміна порівняно з DS і 95% соулс-лайків - відмова від стаміни, внаслідок чого весь геймплей, що обертався навколо менеджменту цього ресурсу і маневрування між можливістю зробити зайвий удар або ухилення, пішов у минуле (а ще тут немає перекатів, лише менш ефективні увернення). Тепер ніщо не заважає бігати колами навколо боса або безперервно спамити атаку (всі ж хотіли так робити в DS?). На заміну витривалості прийшла концентрація, зниження якої до нуля у ворогів дає змогу завдати одного смертельного удару, герой же, втративши концентрацію, опиняється на кілька секунд у дуже вразливому становищі. Навколо цього і будується основний геймплей - одні вороги блокують всі атаки і їх можна вбити тільки обнуливши концентрацію, для чого доведеться парирувати всі атаки (блокування заповнює концентрацію героя, парирування - шкалу ворога), іншим простіше знести все здоров'я, треті атакують на відстані і потрібно якось підібратися. Взявши за основу систему фаз бою з третьої DS, розробники застосували це і тут до босів і міні-босів - у них може бути більше однієї шкали ХП, кожна з яких зноситься смертельним ударом (один з них можна зробити зі стелсу, який теж є у грі), герой теж не залишився обділеним і крім однієї шкали здоров'я має два (а то і три) воскресіння, щоправда, все-таки є обмеження, що не дає змоги використовувати їх одразу одне за одним. Класи, екіпірування та інші атрибути білдобудування з DS відійшли в минуле - Секіро володіє однією лише катаною, а прокачування зводиться не до банального підвищення характеристик, а до розблокування нових навичок - пасивок, на кшталт підвищеної ефективності лікування всіма предметами (крім фляг тут на кшталт DS 2 є лікувальні предмети), активних здібностей, на кшталт контратаки-мікірі, а також спеціальних бойових технік. Для підвищення ж здоров'я/концентрації і завданої шкоди потрібно "довести, що ти гідний" - добувати намистини після вбивства міні-босів, кожні 4 з яких дають анальні молитовні вервиці, що підвищують виживаність, і збирати спогади за вбивства повноцінних босів, щоб збільшити шкоду. Окремої згадки вартий протез, який є заміною білдів і відкривачкою для багатьох ворогів і босів. За замовчуванням він дає змогу чіплятися за спеціальні точки і таким чином переміщатися на різних рівнях локацій, а також ефективно тікати від ворогів. Крім цього, є чимало прокачуваних інструментів із різними ефектами, що дає змогу застосовувати пристрій у безлічі ситуацій - тут вам і сокира, що ламає щити, і феєрверки для приголомшення ворогів, і сюрікени для дальнього бою, і кілька варіацій щита для різних далекобійних (і не тільки) атак, і багато чого ще. На жаль, більшість інструментів, на кшталт тієї ж сокири, вельми ситуативні, деякі взагалі майже не впливають на геймплей або поступаються ефективнішим аналогам, а тому впродовж усього проходження лише феєрверки і вогонь не втрачають своєї значущості. До того ж, використання інструментів коштує певного ресурсу, який легко відновлюється, але його не можна заповнити в боях з босами. Також скажу про складність і доброзичливість. Замість єдиної валюти - душ, тут окремо йдуть монети (які можна "законсервувати" і не втрачати після смерті) і очки прокачування, кожне з яких теж не зникає при загибелі. Крім навчання в грі розкидана купа підказок (наприклад, перед босом, який у третій фазі використовує блискавки, є записка з технікою боротьби проти блискавок), а можливість підслуховувати розмови ворогів ще сильніше все спрощує. До того ж розхідники через відсутність альтернатив у вигляді магії/зброї ефективні як ніколи.

🎬 🎧 死 DEATH

Дизайн From Software, як і раніше, дає змогу чудово передати атмосферу світу, який тут нехай і не вмирає, але теж перебуває далеко не в найчистішому своєму стані. Багатоярусні пагоди, гірські піки, долини, ліси, храми, військові укріплення та багато чого іншого мають просто чудовий вигляд, а дизайн ворогів, від звичайних самураїв до якихось міфічних істот з японського фольклору, приємно радує око. Саундтрек, як і в попередніх іграх студії, прекрасно доповнює атмосферу, додає епічності сутичкам із босами і просто добре звучить. Озвучка теж на висоті (японська, звісно, сподіваюся, ви не думали вмикати англійську, в японській-то грі). [b]Sekirot - це: 👌 Несмертельний Смертельний удар 👌 Бабуся, яка пропонує люля 👌 Можливість помірятися довжиною катани 👌 Будівництво цегельного заводу завдяки РАПТОВІЙ другій фазі боса 👌 Бойові японські півні/карлики 👌 Бійка з п'яним батею в комунальній пагод 👌 Стрибок віри без копиці сіна 👌 Кунг-фу 👌Техніка бойового куколда ляльковода 🔷 Доказ того, що From Software не спочивають на лаврах, і поки купа їхніх наслідувачів лише зростає, намагаються експериментувати, а тому Sekirot є ковтком свіжого повітря для тих, хто втомився від нескінченних поробок у "жанрі" souls-like, оскільки хоч і не є чимось абсолютно оригінальним, але переосмислює вже звичні речі, викидаючи все "зайве" та пропонуючи новий підхід до розв'язання вже знайомих завдань. 🔷

🔰 Підсумок - Стільці згорають двічі 🔰

https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

Sekiro: Меня изнасиловали дважды

Симулятор щасливої сім'ї. Вбив батю, вбив бабусю, ще раз вбив батю і пішов розбиратись з дідом. 12 глибоких мікірі з 10.

Мене кохали двічі

На головній сторінці гри вас вже обманює назва самої гри "Секіро Тінь Вмирає Двічі" Так вот це піздь0ш, тінь вмирає єбать як багото раз.

Тупий ГГ, викинув би ту катану та взяв би нормальну козацьку шаблюку шоб всіх недругів ваншотать

Эта игра cукин сынская. UPD: это не-игра cукин сынская. Худшее, что запускал мой компьютер. Прошёл чисто ради Алисы.

Гра дуже гарна, але є велика проблема присутня мова держави терориста Росії. Та не вистачає Української

Генітіро Асина = гнида❤

мене ніколи так не ї*бали.

Сакури білий цвіт Хвилює серця рух. Сумний Секіро-сан Саке на землю ллє.

Відмінний баланс сучасних та олдскульних рішень. Бої з ключовими босами дико втомлюють, але й задоволення від них відповідне (хіба що фінальний реально задовбав). Шикарний сеттінг (Куросава + Dark Souls), тонна секретів (гра до кінця і на кожному кроці заохочує старанних та допитливих).

Який єблан придумав дику гігантську мавпу яка бігає по арені як вжалена у сраку

дякую що відрубили світло коли вже пройшов на одну із кінцівок, і не дали ачивку. Довелось заново проходити

Прикольна гра. Перше проходження потріпало нерви. Додайте українську локалізацію.

за шинобіка попустив ботіків

Гра року тільки тому, що в 2019 більше нічого не вийшло. По факту, всі кажуть, що це гра в якій ти танцюєш з мечем, боже який крінж блять))) Для чого мені задрочувати одного боса, вивчати його механіки, тратити мільйон годин, для того щоб правильно прожати кнопки... Люди які вважають це мистецтвом чи ідеальною грою... ви якісь дивні.